Найбільше коштів на дослідження та інноваційні розробки витрачають у Китаї та США – разом ці дві країни забезпечують майже 60% світових витрат. За ними йдуть розвинуті промислові країни – Японія, Німеччина та Південна Корея. Як змінилися інвестиції у науку в країнах світу за чверть століття та скільки на дослідження витрачає Україна – на інфографіці.
«Слово і діло» порівняло витрати двадцятки лідерів з інвестицій у науку за даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності – одного з агентств ООН. Витрати подані у доларах США 2015 року, скоригованих за паритетом купівельної спроможності. Йдеться не лише про урядові витрати, а й приватні інвестиції. Співвідношення між ними різне: у більшості промислових лідерів основні інвестиції в науку – приватні, тоді як у країнах, що розвиваються, більшість витрат на дослідження несе уряд.
Китайська Народна Республіка у 2024 році витратила 785,9 мільярда доларів на дослідження та розробку – найбільше у світі. Китайські витрати, номінально переважно приватні, на 4 мільярди перевищили американські – 781 мільярд доларів. При цьому у 2000 році між США і КНР був набагато більший розрив – і не на користь Китаю: 359,4 проти 40,7 мільярда доларів.
Це відображає, наскільки змінилися пріоритети китайської економіки: замість ресурсів та дешевих товарів вона дедалі більше покладається на високотехнологічні виробництва, намагаючись наздогнати традиційних лідерів у цьому напрямі – Японію та Німеччину.
У 2000 році два промислові гіганти витратили на дослідження і розробку 133,3 та 79,8 мільярда доларів. Проте станом на 2024 рік їхні інвестиції виросли набагато менше, ніж у США та Китаю: до 186 мільярдів доларів у Японії та 132,2 мільярда у Німеччини. Їхня глобальна частка у 2024 році склала 6,5% та 4,6% відповідно.
Натомість майже у шість разів виросли витрати на дослідження у Південної Кореї – з 22,4 мільярда доларів до 126,4 мільярда доларів. Глобальна частка Республіки Корея відтак складає 4,4%.
Шосте місце у рейтингу за 2024 рік займає Велика Британія – 86,5 мільярда доларів інвестицій у науку. Натомість сусідня Франція витратила 65,8 мільярда доларів.
Також у декілька разів виросли наукові витрати країн, які станом на 2000 рік мали відносно слабкі інвестиції в дослідження: Індії (з 20,7 до 75,7 млрд доларів), Туреччини (з 4,5 до 43,2 млрд доларів), Ізраїлю (з 7 до 26,5 млрд доларів), Іспанії (з 11,7 до 28,9 млрд доларів), а також Австралії, Нідерландів, Швейцарії та Бельгії.
Останні чотири країни разом зі Швецією закривають двадцятку лідерів за науковими витратами у 2024 році. Водночас їхні інвестиції сумарно не перевищують 4% світових – що доводить, наскільки великий розрив у розвитку інноваційних напрямів існує у світі.
Що ж до України, то, на відміну від лідерів у рейтингу, наші витрати на науку (сумарно приватні та урядові) за чверть століття зменшилися: з 3,1 мільярда доларів у 2000 році до 1,2 мільярда у 2024-му. Водночас, за даними Держстату, наукоємність українського ВВП – витрати на дослідження – у 2023–2024 роках почала зростати після безперервного падіння з 2018 року, велику роль у чому відіграли приватні інвестиції в оборонні інновації.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» розповідало про те, скільки бюджетних коштів витрачала Україна на науку у 2019–2024 роках, а також про фінансування наукової галузі протягом минулого десятиліття.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»