У Високому суді Лондона стартував розгляд справи щодо вибухів на газопроводах «Північного потоку» у Балтійському морі. Суперечка стосується компенсації збитків на суму 580 мільйонів євро та того, хто має покрити витрати на пошкоджену інфраструктуру. У матеріалах справи США, Україна та рф названі, як можливі «виконавці» підриву.
Про це пише Financial Times.
Аварія чи саботаж: що сталося з газопроводами «Північний потік»Що сталося з російськими газопроводами Північний потік та які є версії аварії – на інфографіці.
Позов подала компанія-власник трубопроводів та вимагає виплат від страховиків з фірми Lloyd’s of London. У матеріалах справи, за даними FT, згадуються США, рф та Україна, як сторони, ймовірно, причетні до диверсії.
Страховики, як зазначає медіа, наполягають на тому, що вибухи стали наслідком війни між росією та Україною або були «організовані державою», а тому не підпадають під умови страхового покриття.
Під час слухань сторони назвали чотири ймовірні версії причетності до диверсії. США нібито могли підірвати газопровід, аби відібрати у рф геополітичні важелі впливу. Росіяни, аби позбавити Європу газу, а Україна начебто могла би спробувати таким чином скоротити доходи Москви.
Тим часом адвокати страховиків заявили, що складність операції, рівень підготовки та геополітичні наслідки вказують на участь «державних структур». У відповідь юристи «Північного потоку» стверджують, що вибух могли організувати й диверсанти, які не пов'язані із жодною з держав. За оцінками експертів, для встановлення вибухів необхідно було залучити всього четверо водолазів, тому здійснити диверсію міг хто завгодно.
Як відомо, жодна держава офіційно не взяла на себе відповідальність за підриви. Раніше європейські слідчі повідомляли про двох підозрюваних громадян України, яких затримували в Італії та Польщі після виявлення слідів вибухівки на яхті, що, за версією німецьких прокурорів, могла використовуватися під час операції.
FT зазначає, що суд не має на меті встановити конкретного виконавця атаки, а оцінюватиме лише те, чи можуть страховики відмовити у виплатах через пункт договору про воєнні ризики.
Нагадаємо, у вересні 2022 року на «Північних потоках» зафіксували масштабні витоки газу, спричинені вибухами. Слідство виявило на місці залишки вибухівки, а німецькі правоохоронці припустили причетність української групи, що діяла нібито під керівництвом тодішнього Головкома ЗСУ Валерія Залужного.
У січні 2026 року Федеральний суд Німеччини продовжив арешт українцю Сергію Кузнєцову, якого офіційно підозрюють у безпосередньому виконанні підриву магістралей.
У лютому журналісти опублікували дані про ймовірні контакти фігурантів справи з ЦРУ на київському Подолі у 2022 році. За даними джерел, саме тоді українська сторона могла вперше озвучити план виведення з ладу російських труб, що фінансували війну.
А нещодавно німецька ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН) виступила за запуск уцілілих труб «Північного потоку». Цю вимогу офіційно закріпили в програмному документі фракції, який ухвалили на виїзному засіданні Бундестагу в місті Котбус.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»