Голова парламентського комітету з національної безпеки Ірану Ібрагім Азізі пригрозив Україні ударами, стверджуючи, що Київ надає Ізраїлю підтримку у вигляді безпілотників. На думку Азізі, це означає фактичне втягнення Києва у війну на боці Ізраїлю та США. Попри те, що США та Ізраїль послідовно знищують іранський військовий потенціал, на погрози з боку Ірану варто звернути серйозну увагу.
Погрожуючи Україні ударами у відповідь на співробітництво з Ізраїлем, Ібрагім Азізі додав, що відповідно до статті 51 Статуту ООН Іран нібито має право розглядати всю територію України як «законну ціль». При цьому іранський представник забув, що росія обстрілює мирні міста України ударними дронами Shahed, які мають іранське походження та випускаються в росії за іранською ліцензією. Тому ми маємо повне право віддати «борг» режиму аятол.
Агресивні заяви Азізі вже отримали офіційну відповідь з боку України. Зокрема, український МЗС назвав ці погрози «абсурдними», зазначивши, що іранський режим «роками підтримує вбивства українців, безпосередньо надаючи державі-агресору дрони та технології для агресії проти України». А президент Володимир Зеленський зазначив, що не боїться погроз Ірану, оскільки Україна вже чотири роки (а то і всі 12 років) живе в режимі постійних загроз.
Водночас до погроз з боку Ірану треба поставитися серйозно, оскільки іранський військовий потенціал може становити загрозу для України. По-перше, ми справді цікавимося співробітництвом з Ізраїлем. За словами Володимира Зеленського, Ізраїль уже звернувся до України з відповідним запитом: «У нього є те, що потрібно мені, і в мене є те, що потрібно йому. Тож я готовий до цього діалогу», – зазначив Зеленський, коментуючи готовність до діалогу з ізраїльським прем’єром Біньяміном Нетаньягу.
Очевидно, з нашого боку розмова піде про передачу Ізраїлю дронів-перехоплювачів для збиття «шахедів». Тобто приблизно те, що мав на увазі Ібрагім Азізі.
По-друге, Іран має на озброєнні зразки, які, попри відносну віддаленість Ірану від України, можуть долетіти до нашої території. Розгортати свою ракетну програму Іран почав відразу після завершення війни з Іраком у 1988 році. Базою слугували радянські зразки — Р-17 від ОТРК «Скад» (Scud) та 9М21 від ОТРК «Луна-М».
До подальшої модернізації іранських ракет у той чи інший спосіб доклали руку іранські, російські, китайські фахівці й навіть представники КНДР. На виході Іран отримав кілька варіантів балістичних ракет середньої дальності з радіусом дії переважно до 2000–2500 км (за окремими оцінками – більше). Слід зазначити, що відстань між Києвом та Тегераном становить близько 2300 км по прямій, а між південними районами України та північними областями Ірану – до 1500 км.
Іран має чотири типи ракет, які здатні подолати таку відстань. Це, зокрема, балістична ракета середньої дальності Khorramshahr («Хорремшехр»), бойова частина якої залежно від версії становить приблизно 1500–1800 кг (для модифікацій Khorramshahr-1–4). Також Іран має БРСД Emad із бойовою частиною близько 500–750 кг (за окремими оцінками — до 1000 кг) та Ghadr із бойовою частиною в межах 650–1000 кг залежно від модифікації (Ghadr-110 та її варіанти). Окремо варто виділити твердопаливну ракету Sejjil («Саджил»), бойова частина якої становить орієнтовно 500–1000 кг (приблизно 700–750 кг для базових версій Sejjil-1 та до 1000 кг для Sejjil-2).
Яка ймовірність ракетного удару по Україні з боку Ірану? Зважаючи на те, що Ізраїль та США мають абсолютну перевагу в повітрі та системно знищують військовий потенціал Ірану, така ймовірність зменшується з кожним днем. Проте, поки триває ця війна, вона існує, і відкидати її не варто.
Чим збивати? Єдиний варіант — ЗРК Patriot, і то лише за тих гіпотетичних умов, якщо ці ракети летітимуть у ті локації, де ці ракетні комплекси розгорнуті. Ще один варіант — передача балістичних ракет меншої дальності у розпорядження рф. Раніше час від часу порушувалося питання про передачу росії іранських ракет Fateh («Фатех-110»), Zolfaghar («Зульфікар») з дальністю дії від 300 до 700 км, проте інформації, що ці вироби справді з’явилися на озброєнні російської армії, поки що немає.
Оскільки Ізраїль більш-менш успішно відбивав іранські балістичні удари, можна припустити, що Володимир Зеленський попросить у Нетаньягу відповідні засоби ППО в обмін на дрони. Не можна виключати, що навіть ізраїльського виробництва. І хоча Ізраїль досі уникав подібних обмінів з Україною — часи змінюються.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»