Антиукраїнський уряд Чехії: яку допомогу Київ встиг отримати від Праги до приходу Бабіша

Читать на русском

Вже майже два місяці уряд Чехії очолює правий популіст Андрей Бабіш, який продовжує суперечити чинному проукраїнському президенту Петеру Павелу. Так, прем’єр Бабіш вже повністю виключив можливість постачання Україні літаків L-159, наголосивши, що Київ їх не отримає, хоча Павел заявляв, що його країна може передати Києву бойові літаки L-159, здатні ефективно знищувати ворожі дрони. Ще до вступу на посаду він також висловлювався проти чеської програми боєприпасів для України. «Слово і діло» вирішило зафіксувати, який обсяг військової допомоги передала Чехія Україні за роки повномасштабного російського вторгнення, поки уряд очолювали симпатики України.

На інфографіці –  який обсяг військової допомоги передала Чехія Україні за роки повномасштабного російського вторгнення, поки уряд не очолив популіст Андрей Бабіш.
Допомога Чехії для України до приходу БабішаСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Після початку повномасштабної війни у 2022 році Чехія однією з перших країн почала передавати Україні танки, вертольоти та важку артилерію. При цьому допомогу надавали не тільки за державними програмами, цим питанням займались також приватні компанії та ініціативи. Також військова допомога Києву надходила від донорів.

У Міноборони Чехії зазначали, що «країна відіграє важливу роль не лише як донора допомоги, а й виконує роль координатора у закупівлі технологій та боєприпасів через чеську оборонну промисловість із фінансових ресурсів іноземних партнерів та самої України». Необхідність такої допомоги визначала сама Україна, виходячи з поточних пріоритетів.

Згідно з даними, які є у відкритому доступі, у 2022 році Чехія передала Україні 291 одиницю танків та БМП, чотири ударні гелікоптери Мі-24, 51 одиницю гармат, САУ та РСЗВ, а також боєприпаси. Допомога по гуманітарних проєктах оцінювалася у 6,9 млрд чеських крон.

У 2023 році чеська влада направила Україні ще 90 танків та 76 БМП. Крім цього, для ЗСУ передали реактивну гармату РМ-70 та 365 ракет, на яку жителі Чехії зібрали понад 1,3 млн доларів.

У 2024 році українська армія отримала від Чехії 62 танки та 131 БМП, два ударних вертольоти Мі-24 (на той час Україна вже мала шість таких вертольотів – з липня 2022 року), а також 13 самохідних гаубиць випуску 1980-1986 років.

На допомогу по гуманітарних проєктах с 2023 по 2024 рік Чехія спрямувала 500 млн крон.

Минулого року у серпні Чехія передала Україні гелікоптер Black Hawk UH-60, кошти на який збирали чеські активісти. Також чеська влада спрямувала ще 165 млн крон на фінансування гуманітарних проєктів в Україні у 2025 році.

Окремої уваги заслуговує Чеська ініціатива щодо закупівлі боєприпасів для України. У лютому 2024 року на Мюнхенській безпековій конференції президент Чехії Петр Павел оголосив про можливість закупівлі сотень тисяч снарядів у третіх країнах. Постачання перших партій до ЗСУ (зокрема, снарядів калібрів 155-мм та 122-мм) розпочалося у червні 2024 року. Всього у 2024 році було доставлено 1,6 млн боєприпасів, а за 2025 рік – близько 1,8 млн одиниць. Всього до чеської ініціативи долучилися близько 20 країн-донорів.

На початку поточного року Чехія заявила, що готова залишитися координатором ініціативи з постачання боєприпасів Україні, але за умови, що витрати на боєприпаси забезпечать інші держави. За словами прем’єра країни Андрея Бабіша, фінансування закупівель снарядів для ЗСУ державного бюджету не передбачено.

Зазначимо, станом на кінець 2025 року в Чехії, за даними місцевих ЗМІ, перебували майже близько 400 тисяч українців із тимчасовим захистом. Чеські видання писали про те, що надходження в бюджет Чехії від податків українських біженців перекривають витрати на них.

Також наприкінці січня повідомлялося про те, що чеська громадська ініціатива «Подарунок для путіна» зібрала на генератори для України майже 5,3 млн євро. У грудні минулого року анонімний благодійник задонатив понад 4 млн євро цій чеській ініціативі на підтримку України.

Нагадаємо, крім сварок чеських урядовців та президента щодо літаків та в цілому допомоги Україні, у їхніх відносинах стався новий виток протистояння. 1 лютого у Празі десятки тисяч людей вийшли на мітинг в підтримку президента Чехії після його конфлікту з головою чеського МЗС. Зокрема, Петр Павел відмовився призначати суперечливого кандидата міністром навколишнього середовища.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: