У ніч проти 9 січня Київ пережив першу у 2026 році масовану повітряну атаку із використанням дронів та ракет. Крім того, росія запустила балістичну ракету середньої дальності «Орєшнік» по Львівській області. Це призвело до проблем із газопостачанням у Львові. У Києві внаслідок атаки половина міста залишилася без світла, тепла та води. Зважаючи на морози, наміри росії зрозумілі – спричинити гуманітарну катастрофу, а також надіслати сигнал Заходу: мир можливий лише на російських умовах.
Масована комбінована ракетно-дронова атака по Києву в ніч проти 9 січня тривала у кілька етапів. Спочатку росія запустила велику кількість ударних дронів Shahed, які атакували столицю з різних боків. Найбільш відчутно постраждало лівобережжя. Цей етап атаки був спрямований саме проти мирних жителів, адже дрони летіли на малих висотах – близько 20 метрів над землею, навмисно вражаючи багатоповерхівки.
Паралельно почався обстріл балістикою, а також крилатими ракетами «Калібр», які були запущені з акваторії Чорного моря. Крилаті ракети летіли кількома групами, і бували моменти, коли в небі над Києвом одночасно перебували і крилаті, і балістичні ракети, і ударні дрони. ППО працювала на межі можливого.
Ракетний удар був спрямований проти енергетичної інфраструктури Києва. Його наслідки вкрай неприємні – лівобережжя столиці зустріло ранок без світла, води й тепла. Наміри росіян цілком зрозумілі: в Україні наступають морози до -20 градусів. Найкращий час, аби залишити сотні тисяч людей без світла і тепла та створити умови для гуманітарної катастрофи.
Схожі цілі переслідувалися й 7 січня, коли росіяни закидали ударними дронами Дніпро, Запоріжжя та Кривий Ріг. Ці міста також були знеструмлені. Кремлівський в’язень путін намагається підірвати тил і змусити громадян вимагати від військово-політичного керівництва України пристати на такі умови припинення війни, які вигідні Кремлю.
Окремим пунктом «програми» обстрілу території України 9 січня стало використання росіянами балістичної ракети середньої дальності «Орєшнік». У листопаді 2024 року «Орєшніком» уже обстрілювали Україну. Тоді ціллю став Дніпро. Цього разу стріляли по Львівській області.
«Орєшнік» вважається новітньою російською розробкою, хоча ця ракета має радянське коріння. Вона злітає практично в космос, де в певній точці своєї траєкторії розділяється на шість бойових блоків, а ті, своєю чергою, розпадаються ще на шість елементів, які прямують до цілі з величезною швидкістю. За даними Повітряних сил, під час обстрілу Львівщини швидкість ракети сягнула 13 тис. км/год.
Визначити, що саме потрапить під удар, неможливо до самого останнього моменту. Перехопити таку ракету можна лише в космосі до її розділення, проте Україна не має таких засобів. Ще одна особливість полягає в тому, що «Орєшнік» призначений для використання з ядерною бойовою частиною. Водночас обстріли Дніпра та Львівської області здійснювалися «болванками» – тобто снарядами без бойової частини, здатними вражати ціль лише за рахунок енергії удару.
Певні руйнування, очевидно, відбулися. Влада Львівщини заявила про влучання в об’єкт критичної інфраструктури, а жителі Львова відчули зниження тиску в газових мережах. Цей удар, до речі, теж про гуманітарні наслідки. Безперебійне газопостачання вкрай важливе для населення під час зимових холодів.
Проте у випадку з «Орєшніком» питання не лише в гуманітарному аспекті. Міністерство оборони рф визнало факт використання ракети, пояснивши це «відповіддю» на удар українськими дронами по резиденції путіна на Валдаї, який начебто відбувся 29 грудня минулого року.
Звісно, жодного удару 29 грудня не було. Була російська інформаційна спецоперація, спрямована на зрив важливих домовленостей, досягнутих напередодні під час зустрічі української та європейської делегацій із президентом США Дональдом Трампом. А коли в удар по резиденції путіна ніхто не повірив (передусім не повірив сам Трамп), росіяни дістали останню можливу «лякалку» – «Орєшнік».
Сигнал простий: ніяких гарантій безпеки для України, ніяких миротворчих контингентів після припинення вогню. Мир може бути лише на умовах Кремля, а якщо ні – то у нас є «Орєшнік». Чергове брязкання зброєю. Воно особливо актуальне, якщо треба прикрити слабкість, яку продемонструвала росія у справі з арештом нафтового танкера.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло».
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»