Прифронтову Курахівську ТЕС у Донецькій області демонтували та розібрали на запчастини, щоб ремонтувати інші пошкоджені обстрілами електростанції.
Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на начальника станції Анатолія Боричевського.
Як Україна виробляла електроенергію до повномасштабної війниВ Україні зруйновано, пошкоджено чи захоплено більше 70 відсотків енергогенерації. На інфографіці – як країна виробляла електроенергії до великої війни.
«Звичайно, це було дуже важко. У нас не було вибору», – сказав Боричевський, який навесні повідомив цю новину тисячі працівників об'єкту.
Частину обладнання станції вже було пошкоджено обстрілами і його не можна було купити у готовому вигляді. Місяцями чекати дефіцитного нового обладнання не було варіантом.
Рішення виникло зненацька, коли російські війська зруйнували міст, який використовували для транспортування вугілля для Курахівської ТЕС. Без нього станція не могла функціонувати, але відновлення інфраструктури так близько від лінії фронту було неможливо.
Після цього станцію вирішили розібрати на запчастини. Роботи розпочалися навесні та закінчилися наприкінці літа.
«Обладнання вагою сотні тонн довелося перевозити дорогою, оскільки єдине залізничне сполучення зі станцією було зруйновано. Трансформатори були настільки важкі, що зламали гідравлічні штовхачі, які їх переміщали. Один кран був надто слабкий, щоб підняти деякі частини обладнання, тому робітники використовували два одночасно, а товсті канати часто ламалися, як нитки», – розповів Боричевський.
До кінця літа розбір ТЕС був в основному завершений. Деталі відіграли важливу роль у відновленні пошкоджених потужностей ДТЕК. Компанія відновила близько 60% потужностей, що існували до цьогорічних атак.
Нагадаємо, станом на літо в результаті російських атак енергетичний сектор України зазнав прямих збитків та непрямих фінансових втрат на суму 56,2 млрд доларів.
У травні уряд виділив понад 1,5 млрд гривень для відновлення Зміївської та Трипільської ТЕС.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»