Президент Ірану Ібрагім Раїсі розбився на американському гелікоптері Bell 212, якому було не менше 30-40 років. Попередньою причиною катастрофи державне агентство IRNA назвало його технічну несправність, і це зовсім не дивно: Іран протягом десятиліть перебуває під жорсткими міжнародними санкціями, через що більша частина авіації країни застаріла і потребує імпортних запчастин. Що відомо про вплив санкцій на стан цивільної авіації Ірану, розібралося «Слово і діло».
Масштабні міжнародні санкції проти Ірану було запроваджено після Ісламської революції у 1979 році – тоді сталося падіння світської монархії та становлення в країні теократичної республіки.
Перший раунд санкцій запровадили США після захоплення американського посольства в Тегерані – Штати заморозили іранські активи та золоті резерви у своїх банках. Далі було заборонено громадянам та компаніям із США вести бізнес в Ірані та брати участь у спільних підприємствах із їхніми компаніями, імпортувати майже всі іранські товари. Пізніше набуде чинності заборона міжнародним фінансовим організаціям на видачу кредитів Ірану, а країнам – на продаж зброї.
Крім того, США заборонили імпортувати до Ірану літаки та авіаційне обладнання, побудоване з більш ніж 10% американських деталей. Ці санкції майже виключили можливість купівлі Іраном нових західних літаків і гелікоптерів, а також ускладнили пошук запчастин для обслуговування наявного флоту.
Після введення санкцій в Ірані був сплеск смертельних авіакатастроф у 1980-х, 1990-х та на початку 2000-х років. Загалом, за даними женевського Бюро архівів авіаційних подій, у період з 1979 до 2023 року внаслідок авіакатастроф у країні загинуло понад 2 тисячі осіб.
Санкції призвели до того, що авіакомпанії Ірану експлуатують одні з найстаріших літаків у світі – середній вік літаків, за даними порталу Cirium, становить майже 28 років, що більш ніж удвічі перевищує середній світовий показник.
Деякі внутрішні рейси обслуговуються моделями, які в решті світу вже давно знято з виробництва, включаючи McDonnell Douglas MD-83 та Airbus A300 та A310. Наприклад, флагманський авіаперевізник Iran Air досі використовує літак Airbus A300, якому майже 40 років.
Четверті роковини збиття літака МАУ у Тегерані: що відомо про притягнення Ірану до відповідальностіЩо відомо про притягнення Ірану до відповідальності за катастрофу українського літака МАУ у січні 2020 року – на інфографіці.
Літаки Boeing, які знаходяться в експлуатації Ірану, старше 24 років, літаки компанії Bombardier – старше 21 року, Embraer – старше 19 років, Fokker – старше 28 років. Іран має кілька нових Airbus і літаків італійського концерну ATR.
У 2015 році деякі санкції проти Ірану було знято після підписання ядерної угоди. Це дозволило країні укласти угоду з Boeing та Airbus на оновлення свого флоту, але у 2018 році США вийшли з угоди і така можливість зникла.
Отже, Іран підтримує свої літаки в робочому стані за допомогою контрабандних запчастин, а також «канібалізму» – розбираючи на запчастини існуючий парк.
Один з останніх аудитів Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) показав, що в галузі експлуатації літаків Іран відповідає стандартам на 59,3%, в галузі їх льотної придатності – на 77,5%, аеронавігаційного обслуговування – на 71,9%, готовності аеродромів – на 67,4%, ліцензування та навчання персоналу – на 78,3%.
Як пише Financial Times, Військово-повітряні сили Ірану перебувають у ще гіршому стані, їхній флот старший, ніж цивільний: досі використовуються американські літаки десятирічної давності, багато з яких було куплено у 1970-х роках, а також літаки радянського виробництва.
Вертоліт Bell 212, на якому розбився Раїсі, за одними даними був куплений в обхід західних санкцій у 1994 році, а за іншими – куплений ще до революції 1979 року під час правління шаха Мохаммада Рези Пехлеві. У будь-якому разі вертоліт не проходив повноцінний технічний контроль. Таких машин у Ірану, за даними Cirium, 62.
Нагадаємо, у схожій, але поки що не такій катастрофічній ситуації опинилася і росія: західні санкції теж вдарили по цивільній авіації країни. Докладніше про це – на інфографіці «Слово і діло».
Також «Слово і діло» писало, у повітряному просторі яких країн є обмеження для цивільної авіації.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»