Правоохоронці скерували до суду другий епізод справи «Роттердам+»

Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до суду другий епізод справи про більш ніж 20 млрд грн збитків, завданих формулою «Роттердам+».

Про це йдеться у заяві пресслужби САП у Telegram.

У вівторок, 2 січня, правоохоронці направили до суду обвинувальний акт щодо 14 осіб, серед яких колишні та чинні посадові особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також посадові особи групи приватних теплогенеруючих компаній, які причетні до впровадження та застосування формули «Роттердам+».

«Слідство вважає, що у формулу «Роттердам+» було закладено витрати на послуги, які фактично не виконувались, а саме транспортування вугілля національного виробника до теплових електростанцій з порту у Роттердамі. Як наслідок, протягом 2016-2019 років споживачі електроенергії переплатили понад 39 млрд гривень», – зазначено в повідомленні.

За версією правоохоронців, представники групи приватних теплогенеруючих компаній, які в результаті і отримали надприбутки, умовили окремих членів НКРЕКП прийняти таку формулу обчислення. Зі свого боку, члени НКРЕКП неналежно виконали свої службові обов'язки через недобросовісне ставлення до них.

Нагадаємо, 26 жовтня 2022 року НАБУ та САП повідомили про підозру 15 особам у завданні понад 20 млрд грн збитків від формули «Роттердам+» за 2018-2019 роки. Серед підозрюваних двоє колишніх глав НКРЕКП Дмитро Вовка та Оксана Кривенко, колишні та чинні члени Нацкомісії та інші особи.

Раніше САП направила до суду перший епізод справи про формулу Роттердам+. У ньому, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх та ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокимовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком та начальником Заздалегідь до прийняття формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її застосування. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами. Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, у 25,5 млн. тонн.

Тому пізніше усі вищезгадані особи досягли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовими особами НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після отримання дозволу з АМКУ забезпечили розгляд порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від запровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбуток група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації 70%-80%.

Також повідомлялося, що у середині грудня апеляція ВАКС скасувала закриття справи «Роттердам+».