Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду заочно взяла під варту колишнього заступника начальника управління енергоринку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Володимира Бутовського у другій частині справи про збитки від формули «Роттердам+».
Таке рішення 1 травня ухвалила АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
«Апеляційну скаргу прокурора САП задовольнити. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2023 року скасувати. Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного (Володимира Бутовського – ред.). Обрати (Володимиру Бутовському – ред.) підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою», – йдеться в рішенні.
Нагадаємо, 26 жовтня НАБУ і САП повідомили про підозру 15 особам у завданні понад 20 млрд грн збитків від формули «Роттердам+» за 2018-2019 роки. Серед підозрюваних двоє колишній голови НКРЕКП Дмитро Вовка і Оксана Кривенко, колишні та чинні члени Нацкомісії та інші особи.
Раніше САП скерувала до суду перший епізод справи про формулу «Роттердам+». У ній, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»