У Верховній Раді 19 квітня 2023 року зареєстрували законопроєкт про перехід на накопичувальну пенсійну систему. Реформа планується вже довгі роки та багатьма президентами. Однак і в мирний час в переході з солідарної на накопичувальну систему було чимало складнощів, а ініціатива зареєстрована в Раді в момент, коли в країні йде війна проти російських терористів – недарма в листопаді 2022 року парламент відклав питання про накопичувальну систему в «довгий ящик». Розбираємося, чому питання знову підняли на-гора і чи можливий перехід з однієї пенсійної системи на іншу в умовах воєнного часу.
Хоча в Україні де-юре діє трирівнева пенсійна система, де-факто з 1991 року в країні працює тільки її перший рівень – солідарна система пенсійного забезпечення. Якщо говорити про неї коротко – основний принцип цієї системи в тому, що люди платять податки, певна частина з яких передається в розпорядження Пенсійного фонду або подібної організації, який згодом субсидує коштом цих грошей виплати пенсіонерам. В Україні в ролі такого податку виступає ЄСВ – єдиний соціальний внесок – грошима ж розпоряджається Пенсійний фонд України.
Індексація пенсій-2023: кому і на скільки в Україні підвищать пенсіюПро те, кому і на скільки в Україні у 2023 році підвищать пенсійні виплати – у матеріалі Слово і діло
Проблема в тому, що українське населення стрімко скорочується, і особливо сильно скорочується кількість працездатних українців. Станом на січень 2023 року, згідно з даними Міністерства соціальної політики, в Україні налічувалося 10,8 млн пенсіонерів, після війни їх стане значно більше – додадуться військові пенсіонери, одержувачі пенсій по втраті годувальника, з інвалідності й так далі. Ну а в березні 2023 року кількість працюючих українців і кількість пенсіонерів вперше в історії країни зрівнялася – фактично, зараз один працюючий утримує одного пенсіонера (10,7 млн платників на 10,8 млн пенсіонерів). І це не кінець – через війну і соціальні потрясіння цей розрив посилиться ще більше.
Розрахунок солідарної системи базується на тому, що людина не має єдиного рахунку, куди вона відкладає гроші на старість, а просто платить податки державі. Передбачається, що коли платник податків вийде на пенсію, то утримувати його і платити йому пенсію будуть коштом грошей, які надійдуть від все ще працюючих платників податків.
Як змінювався рівень інфляції в Україні та який прогноз на цей рікЯк в Україні останні 20 років змінювався рівень інфляції та який прогноз уряду на 2023 рік – на інфографіці.
Однак зараз, повторимося, співвідношення працівник/пенсіонер становить 1:1 і цього вже не вистачає – і до війни ПФУ був переважно дотаційним, забезпечуючи виплати пенсій коштом державних субсидій, зараз становище ще гірше, і навряд чи після війни воно зміниться на краще. Одним із наслідків такого перекосу є жебрацькі пенсії в Україні – мінімальна пенсія становитиме після індексації 2304 грн, чого явно недостатньо для життя в умовах війни, коли інфляція за 2022 рік перевищила 26%.
На відміну від солідарної системи, накопичувальна передбачає, що кожен працюючий платник податків добровільно віддає певний відсоток своєї зарплати в державний або недержавний пенсійний фонд.
На сьогодні тільки 9% українців відкладають «на старість» через недержавне страхування, а державна накопичувальна система і зовсім ще не запрацювала, хоча законодавчо в Україні три рівні пенсійного забезпечення.
Накопичувальна пенсійна система: за і проти
Теоретично, накопичувальна система повинна була б виявитися для українців вигіднішою та ефективнішою, аніж солідарна. Нинішньою законодавчою ініціативою формувати таку пенсію пропонують з трьох джерел – внесок роботодавця, внесок держави, добровільний внесок громадянина:
- у перший рік роботи накопичувальної системи: 1% від зарплати щомісяця (за співробітника платить роботодавець), плюс аналогічна сума від держави;
- у другий рік роботи накопичувальної системи: 1,5% від зарплати щомісяця (за співробітника платить роботодавець), плюс аналогічна сума від держави;
- у третій і наступні роки роботи накопичувальної системи: 2% від зарплати щомісяця (за співробітника платить роботодавець), плюс аналогічна сума від держави.
При цьому в перші три роки введення накопичувальної системи роботодавцю буде компенсуватися той внесок, який він виплачує від імені співробітника. Його пропонують включити до складу ЄСВ, який скасовувати не планують. Крім того, співробітник може робити добровільні внески, і якщо такий внесок не буде перевищувати 3%, то його також буде співфінансувати держава на паритетних засадах.
До якого віку доживають та скільки грошей отримують пенсіонери в різних країнах світуВ Україні середній розмір пенсії становить тільки 117 євро, а у Франції – майже 1,4 тисячі.
Якщо ініціативу підтримають, зберігатися гроші будуть в Державному накопичувальному Пенсійному фонді (зараз такої структури не існує, і її, в разі майбутніх змін необхідно буде створити). Українці, які внесуть в цей фонд гроші, далі зможуть вибрати, що з ними робити: чи то зняти їх відразу, якщо сума невелика і не перевищує певний поріг, або встановити для себе виплати по частинах. При цьому, що цікаво, вони отримають і стандартну солідарну пенсію – річ у тім, що зараз під дію законопроєкту про накопичувальну систему в разі його прийняття потраплять тільки офіційно працевлаштовані співробітники віком до 55 років.
І якщо позиція влади щодо пенсійної реформи цілком популярна і ясна, то її опоненти побоюються додаткового податкового навантаження на громадян. Так, економіст і аналітик Борис Кушнірук вважає, що на ділі в цій системі велика кількість проблем і прогалин.
«Я негативно ставлюся до впровадження обов'язкової накопичувальної системи – хоч під час війни, хоч до неї, хоч після. Обов'язкова накопичувальна система – це обов'язкові додаткові внески. Вони (депутати – ред.) можуть сказати: ні, ми не будемо додавати ці внески, ми включимо їх до складу тих, які вже є. Але це означає додаткове навантаження на Пенсійний фонд і додатковий дефіцит бюджету» – пояснює він.
Кушнірук також зазначив, що вкладати зібрані гроші – а згідно з ідеєю нардепів, внески українців не будуть лежати без діла, а будуть вкладатися в українську економіку – на поточний момент часу просто нікуди, оскільки про стабільність інвестицій у воюючій країні говорити не доводиться.
Також в експерта немає розуміння, хто буде управляти цими фінансами. За його словами, існують високі корупційні ризики та ризики неефективного менеджменту, через які зібрані кошти будуть просто втрачені.
«Хто буде керувати цими коштами? Куди їх вкладатимуть, якщо зараз скрізь є проблема стабільності інвестицій? В Україні? Зараз фактично немає в Україні підприємств, про які можна було б сказати, що вони здійснюють стабільну діяльність. Не кажучи вже про рейдерство, судові рішення, непередбачувані дії влади й так далі й так далі. Ці кошти, окрім того, що створять додатковий тиск на бізнес, будуть або розкрадені, або розтрачені неефективними управлінцями... Ці управлінці будуть займатися дуже приємною справою: управляти грошима. І вони будуть отримувати відсоток за управління незалежно від того, чи показали доходи приріст, чи ні. Причому свій відсоток управлінці отримають в будь-якому випадку; а причини, за якими немає приросту доходів, вони завжди знайдуть» - висловив свою думку експерт.
Кушнірук вважає, що наразі впровадження накопичувальної пенсійної системи не на часі. Натомість влада могла б реалізувати ідею «малої обов'язкової солідарної системи».
«Мала – це означає, що вона повинна вимагати мінімальний мінімум від платника податків. І все. Держава не повинна вказувати людині, що їй робити далі. При накопичувальній системі, враховуючи співвідношення пенсіонерів і співробітників, буде великий дефіцит в бюджеті. При малій солідарній системі він теж буде, але він виявиться відносно невеликий і його буде легко закривати» – резюмував експерт.
Антон Корж, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»