Батальйони просять вогню: в Україні зупиняються великі підприємства ОПК

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

Нещодавно стало відомо про фактичне зупинення роботи Павлоградського хімічного заводу. Це підприємство «зав'язане» на кількох найважливіших проєктах для Збройних сил. Зокрема, на виробництві 300-мм коректованої ракети для комплексу «Вільха». Якщо інформація щодо простою Павлоградського хімзаводу нехибна, то це – серйозний іміджевий удар по чинній владі, а також (і це найголовніше) – по бойових можливостях Збройних сил України. А в умовах планованого скорочення витрат на оборону ситуація виглядає і зовсім тривожною.

Павлоградський хімічний завод є одним із суміжників у виробництві компонентів для 300-мм коректованої ракети комплексу «Вільха». Цей комплекс розроблений київським КБ «Луч» на основі найпотужнішої радянської реактивної системи залпового вогню 9К58 «Смерч». Прийнятий на озброєння української армії в 2018 році. Перші варіанти «Вільхи» забезпечують ураження противника на дальності до 70 км. Однак зараз існує і більш далекобійний варіант цієї системи – «Вільха-М», спроможний вражати ворога на відстані до 120 км. Тому «Вільху» сміливо можна вважати досить успішним «кейсом» української оборонки. Тим більше, що розробили цей комплекс у дуже стислі терміни – від перших випробувань у 2016 році і до прийняття на озброєння першого варіанту РК «Вільха» минуло лише два з половиною роки.

Крім «Вільхи», Павлоградський хімзавод відіграє найважливішу роль як виробник нових типів палива для ракет в програмах модернізації ПЗРК «Ігла» і ПЗРК «Стріла-2М», авіаційних ракет класу «повітря-повітря» Р-27, а також ракет «Тайфун» для реактивних систем залпового вогню. Крім того, цей же завод бере участь у розгортанні виробництва дефіцитних, але дуже потрібних для армії 152-мм артилерійських снарядів. Іншими словами, це найважливіше підприємство українського ОПК, яке зараз через відсутність замовлень залізло в борги (156,8 млн грн чистих збитків). Це, за даними ЗМІ, змушує звільняти співробітників і зупиняти виробничі потужності.

Чому виникла така ситуація? Частково пояснення можна знайти в заявах Головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака. Наприкінці листопада 2020 року пан Хомчак повідомив, що на складах лежать 98 ракет «Вільха», які армією не використовуються. А в умовах обмеженого фінансування доводиться розставляти пріоритети і вимагати те, чого війська, які ведуть бойові дії на Донбасі, потребують насамперед. До цього переліку заборонена Мінськими угодами 300-мм ракетна система не входить. Очевидно, ця логіка і лягла в основу формування держзамовлення, залишивши «за бортом» і «Вільху», і інші перспективні проєкти, заодно «втопивши» в боргах і підприємство, яке цим займається.

Але чи винен в цьому Руслан Хомчак? Навряд чи. Він зобов'язаний забезпечувати потреби армії, що виникають прямо тут і зараз. І не його проблема, що грошей вистачає тільки на потреби сьогоднішнього дня. Питання фінансування не входить в компетенцію військових – вони користуються тим, що у них є в розпорядженні.

Якщо інформація про проблеми Павлоградського хімзаводу правдива, то в поточному 2021 році на реалізації проєктів, в яких бере участь це підприємство, вже можна поставити хрест. А якщо подивитися на параметри бюджетної декларації на 2022-2024 роки, яку нещодавно схвалив уряд, перспективи і зовсім виглядають похмуро.

Відповідно до цієї декларації, витрати на оборону в 2022 році становитимуть 270,7 мільярда гривень, на 2023 рік – 299,7 млрд, а в 2024 – 332,5 млрд. Ця сума значно менша, ніж та, яка передбачалася указом президента від 25 квітня 2019. Параметри бюджетної декларації 2020-2022 передбачали витрати на оборону в 2022 році в обсягах не менше 449,4 млрд грн. Тобто країна, що воює поступово скорочує витрати на оборону. І це вже буде стосуватися не тільки Павлоградського хімзаводу. Чи можна в такій ситуації переозброювати армію – велике питання.

Що це означає на практиці? За останні 7 років в Україні вдалося розробити і, що найголовніше, втілити в «залізі» дві сучасні і дуже потужні системи озброєння – ракетні комплекси «Вільха» і «Нептун». На появу перших дивізіонів «Нептунів» ми ще очікуємо. Можливість же застосування «Вільхи», по суті, обмежується 98 ракетами, які лежать на складах. Цього вистачить для повного залпу однієї батареї з шести пускових установок і ще залишиться невеликий запас. Теоретично такого вогневого впливу повинно вистачити для того, щоб зупинити просування мотострілецької дивізії армії РФ на одній з ділянок фронту. А може, навіть і повністю знищити цю дивізію, якщо врахувати, що система «Вільха» є високоточною.

Однак Росія (а «Вільху» доведеться кидати в бій саме в разі повномасштабного російського вторгнення), розгорнула на наших кордонах не одну дивізію, а стотисячну армію, яка в будь-який момент може перейти в наступ. І коли «Вільха» відстріляє свої 98 ракет, новітня ракетна зброя у нас закінчиться. І противник це добре знає.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал