Перемога чи примирення: як Україна відходить від святкування 9 травня

Читать на русском
Як у Києві відзначатимуть 8 та 9 травня і чи зможе Україна відійти від традиційних святкувань Дня перемоги, читайте в матеріалі Слово і діло.
День пам’яті та примиренняСлово і діло

У суботу, 8 травня, Україна разом з Європою відзначатиме День пам’яті жертв Другої світової війни та примирення між країнами-учасницями. Така зміна акцентів дає змогу переосмислити явище війни як такої та зруйнувати радянські історичні міфи, відмовившись від святкування на користь вшанування. Однак, за даними соціологів, 52,3% українців досі вважають за потрібне відзначати День перемоги 9 травня. Чи зможе Україна відійти від традиційних святкувань і які заходи заплановані цьогоріч, читайте в матеріалі «Слово і діло».

День пам’яті та примирення

Від 2015 року указом п’ятого президента Петра Порошенка Україна започаткувала нову традицію відзначення 8 та 9 травня, де замість гордості за перемогу у кривавій війні, людство віддає шану пам’яті полеглим у боях. До цього дня в Україні щорічно приурочена низка меморіальних та урочистих заходів, однак з урахуванням пандемії їхня кількість та масштабність значно зменшені.

Нещодавно «Українська соціологічна група» провела опитування серед 1,2 тис. українців та виявила, що 52,3% опитаних хочуть святкувати 9 травня, 16,2% респондентів вважають за потрібне відзначати тільки День пам'яті та примирення, а 30,1% – обидві дати – День пам'яті та примирення і День перемоги. 1,4% опитаних відповісти не змогли.

Так само немає і єдиної думки в українському політикумі. «Опозиційна платформа ‒ За життя» щорічно висловлюється за збереження свята 9 травня, називаючи його Днем перемоги у Великій вітчизняній війні.

Історик Олександр Палій наголошує, що упродовж останніх кількох років у свідомості українців відбулася трансформація сприйняття війни та присвячених їй дат.

«Будь-які акції «побєдобєсія» організовуються з ініціативи проросійських політичних сил. Саме вони просувають наративи великої перемоги, чим викривляють історичну пам’ять. Куди важливіше пам’ятати про те, скільки людей загинуло у цій кровопролитній війні, аніж набиратися пихи від перемоги», ‒ зазначив історик.

Він додав, що є українці, які святкують День перемоги через особисту родинну історію, але самі політики часто спекулюють на цьому.

«Дуже часто дідусі чи батьки лідерів проросійських сил були поліцаями, як от в Медведчука. А зараз ці сили в російських інтересах нав’язують українцям радянську велич свята, не маючи до цього жодного особистого стосунку», ‒ зазначив Олександр Палій.

Експерт наголосив, що люди, чиї рідні воювали, не мають на меті величати цю перемогу, а радше зацікавлені у тому, аби віддати шану загиблим та уцілілим. Тому День пам’яті та примирення є ближчим у контексті історії.

У контексті нашої країни варто розуміти, що на момент початку війни частина території України входила до складу Польщі, тож українці воювали на різних фронтах, часто – один проти одного. Інститут національної пам’яті наголошує, що Друга світова війна для України це насамперед історія окупації, оскільки понад 30 млн населення України, перебували в нацистській окупації, а загальні демографічні втрати становили 10,4 млн осіб.

План заходів у Києві до 8 та 9 травня

8 травня у парку Вічної Слави відбудеться урочиста церемонія покладання квітів до могили Невідомого солдата. Також у цей день запланована зустріч із ветеранами бойових дій у Музеї окупації Києва, а в Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки відкриється книжкова виставка «Пам’ятати заради майбутнього».

9 травня на території Національного музею історії України у Другій світовій війні відбудуться урочистості «Пам’ятаємо – Перемагаємо» та поминальне богослужіння.

Для дітей та юнацтва протягом травня проводитимуть тематичні уроки, виховні години, лекції, наукові проєкти, акції, просвітницькі, мистецькі та меморіальні заходи.

Крім того, мер Києва Віталій Кличко заявив, що святкові виплати до Дня пам'яті і примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні отримають понад 80 тисяч киян.

Президент України Володимир Зеленський традиційно оприлюднить відеозвернення. Де саме глава держави буде вшановувати пам’ять полеглих воїнів невідомо, торік він встиг побувати і на Закарпатті, і в Києві.

Нагадаємо, у коментарі «Слово і діло» політолог та історик Олександр Палій розповів, які наративи цих дат ближчі українцям і чому досі у цьому питанні немає одностайної думки.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал