Десь гримить війна: чому епідемія змусила Україну забути про Донбас

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

Епідемія COVID-19, яка нагрянула до України, відсунула на другий план всі інші події. У тому числі й ті, які пов'язані із війною, що триває на Донбасі. Водночас у минулому березні українська армія зазнала найбільших втрат із початку 2020 року. На сьогоднішній день можна стверджувати, що на фронті розгортається весняне загострення. До чого це призведе?

Епідемія коронавируса, яка поширюється Україною, заглушила інші важливі новини, у тому числі й ті, які пов'язані з дуже далекою від завершення війною на Донбасі. Водночас упродовж останнього тижня і дня не проходить без повідомлень про загиблих українських солдатів.

Зокрема, 1 квітня бойовики 15 разів обстріляли позиції ЗСУ, троє бійців зазнали поранень. Напередодні, 31 березня, внаслідок обстрілу загинув 23-річний військовослужбовець-контрактник Олександр Маланчук. А в понеділок, 30 березня, ще один український боєць став жертвою ворожого снайпера.

Насправді ситуація на фронті почала погіршуватися ще на початку березня. Найбільш драматичними стали 8 і 10 число. У перший день бойовики обстріляли з ПТРК армійську вантажівку ЗСУ, унаслідок чого один військовий загинув, а ще троє зазнали поранень. Згодом, 10 березня, окупанти обстріляли ще одну вантажівку, внаслідок чого загинув ще один український військовослужбовець.

У цілому березень встановив сумний рекорд 2020 року за кількістю загиблих на фронті бійців ЗСУ. Зокрема, у січні загинули 11 захисників України, у лютому – 5, а ось в березні – вже 13. Отже, ми сміливо можемо говорити про весняне загострення, яке всерйоз розгортається на Донбасі.

При цьому слід визнати, що процес мирного врегулювання за сценарієм Володимира Зеленського загальмувався. Причина – все той же коронавірус, який посунув на другий план всі інші проєкти. Останньою важливою подією в цій галузі стала заява віцепрем'єр-міністра з реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова, який запевнив, що Україна не збирається включати особливий статус Донбасу до своєї Конституції, хоча російська сторона наполягає на цьому.

Будь-якої помітної реакції з боку РФ на цю заяву не було, якщо не брати до уваги різних «інсайдів» на телеграм-каналах. Причина мовчання дуже проста – Росія сама потрапила в «ідеальний шторм»: COVID-19 не на жарт розігрався на її території, збираючи свої жнива насамперед у Москві, де вже запроваджено карантинні обмеження. На ситуацію з коронавірусом наклався обвал цін на нафту, який б'є по російському бюджету, змушуючи скорочувати витрати і на ведення війн у тому числі.

Тому загострення на Донбасі носить сезонний характер і навряд чи загрожує якимись більш масштабними військовими операціями. Росія змушена боротися з «ідеальним штормом» і навряд чи в неї є час та сили для наступу в Україні. Це справедливо і для України, де карантин триває вже понад два тижні і далеко не факт, що він завершиться заявленої дати – 24 квітня. Як ми вже говорили, думки української влади зараз зайняті не Донбасом. На перший план вийшли питання економічного виживання в «поствірусній» епосі. Як уникнути дефолту, наприклад.

Подальший розвиток конфлікту на Донбасі, а також долю мирного врегулювання визначатиме реальність, яка настане після завершення епідемії COVID-19 в Україні і Росії. Головні складові цієї реальності – економічні та людські втрати, з якими зіткнуться обидві країни після того, як карантинні заходи будуть скасовані. Цілком можливо, що на той час головними проблемами в Україні і РФ стане голод, злидні й мародерство, а війна на Донбасі припиниться само собою просто тому, що там не буде кому вже воювати.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...