Нинішні події в Каталонії – це кульмінація, що переходить у розв'язку всієї історії зі спробою місцевих еліт «жорстко» поторгуватися з Мадридом.
Таку думку в коментарі «Слово і Діло» озвучив експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Ілія Куса.
Він підкреслив, що саме «торгом» і був референдум у 2017 році, якщо відкинути весь сентиментально-ліричний наліт лівих і правих прогресистів.
«Каталонці хотіли розширити автономію, отримати «фіскальну незалежність», яка є у Наварри і Країни Басків і, що найголовніше, отримати «право голосу» на вихід зі складу Іспанії в будь-який момент», – зазначив експерт.
За його словами, це б підвісило Мадрид на гачок залежності від Каталонії. Отже, з'явилася б можливість більш ефективно шантажувати центр виходом зі складу країни, а у місцевих лідерів був би повний контроль над фінансами і податковими надходженнями.
На його погляд, все зводиться до грошей і амбіцій.
Він пояснив, що на користь тодішнього каталонського керівництва грали кілька факторів. Зокрема, економічна міць Барселони, підтримка значної частини місцевого населення і ослаблення політичних позицій правоконсервативного уряду Мар'яно Рахоя, дискредитованого скандалами і кризою, позначив Куса.
Каталонія у вогні: урок іспанської кризиТисячі жителів Каталонії тиждень поспіль протестують на вулицях Барселони. Причина – рішення Верховного суду Іспанії заарештувати організаторів референдуму про незалежність регіону в 2017 році.
«Однак, накрутивши людей з приводу дещо маніпулятивних і утопічних ідей незалежності та самодостатності, керівництво Каталонії лише спровокувало зіткнення і недооцінило здатність мадридської влади діяти жорстко, грубо і швидко», – зауважив експерт.
У результаті каталонські лідери-організатори референдуму сіли до в'язниці, а головний «винуватець» всього – Карлес Пучдемон – втік з країни, нагадав хід подій Куса.
Експерт також акцентував, що референдум привів до важкої конституційної кризи в Іспанії, оскільки обидві сторони в якості аргументів приводили власну інтерпретацію написаного в Конституції.
За його словами, нинішні протести в більшій мірі емоційний вибух прихильників каталонських лідерів.
«Однак це порушує найскладнішу проблему – кризу Конституції 1978 року, яка вже не відповідає актуальним проблемам, і вичерпаний інституційний ліміт для надання ще більш широкої автономії, ніж Каталонія має зараз», – прокоментував Ілія Куса.
Експерт підкреслив, що раніше каталонці вимагали від Мадрида розширення якихось прав, коли уряду потрібні були додаткові голоси або формування коаліції з дрібними каталонськими партіями. Тоді центр завжди давав ці права в рамках різних, а іноді й не дуже далекоглядних політичних угод, роз'яснив Куса.
«Однак сьогодні, по-перше, немає таких можливостей, а по-друге, криза 2008 року підірвала економічні відносини Мадрида і Барселони. Каталонія не бажає тягнути на собі Іспанію, а Мадрид не збирається прогинатися під вимоги групи сепаратистів, що створить дуже поганий для них прецедент, враховуючи кількість автономних і напівавтономних регіонів», – зазначив Куса.
Підсумовуючи, експерт зауважив, що в умовах пригніченого референдуму і вердикту суду над лідерами каталонців, ситуація знову повернулася на круги своя: до 2017 року.
«Без широкої політичної угоди і перегляду Конституції питання буде складно вирішити. Невизначеність й додає масла у вогонь демонстрацій», – резюмував Ілія Куса.
Нагадаємо, мітингувальники виступають проти вироку 12-тьом політикам, які підтримали незалежність Каталонії. Згідно з попередніми оцінками в протестах беруть участь від 220 до 250 тисяч осіб.
Більш докладно про події в авторському матеріалі «Каталонія у вогні: урок іспанської кризи».
Історія каталонського референдуму про незалежність – тут.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»