Заяву на звільнення з посади секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександр Данилюк написав ще перед початком робочого візиту Володимира Зеленського до США. Дива не сталося, і після повернення до України президент звільнив чиновника. «Слово і Діло» пропонує подивитись топ обіцянок секретаря РНБО, що йому вдалося, а що ні за чотири місяці каденції.
Олександр Данилюк очолив РНБО 28 травня 2019 року і був на посаді до 30 вересня 2019 року. За цей час він дав 12 обіцянок, з яких 5 виконав (42%), 6 – провалив (50%) і ще одну мав би реалізувати, але не встиг.
На третій день своєї каденції Данилюк пообіцяв, що в Україні дефолту не буде і додержав слова: «Дефолт залишиться у ваших промовах і у вас залишиться іще два місяці, щоб лякати людей».
Станом на кінець вересня 2019 року українська влада не оголошувала дефолт та не відмовлялася від виплачування боргів перед міжнародними кредиторами. Обговорення нової програми співпраці МВФ з Україною триватиме найближчими тижнями.
Впорався Данилюк із обіцянкою змінити склад представників України на переговорах в Мінську. «Скажу тільки одне, що персональний склад мінських груп буде змінено, і це відбудеться найближчим часом», – заявив Данилюк в одному з ефірів.
На початку червня 2019 року до складу робочої групи президент повернув Леоніда Кучму, а вже 19 червня 2019 року Зеленський затвердив новий склад представництва України у Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі. У вересні президент уповноважив Олексія Резнікова представляти Україну в робочій підгрупі з політичних питань (замість Безсмертного).
Також Данилюк виконав обіцянку захистити виборчий процес від кібератак. Наприкінці липня СБУ відзвітувала, що завдяки скоординованим діям із співробітниками Центральної виборчої комісії, Кіберполіції та Держспецзв'язку, фахівці Служби забезпечили належний рівень кібербезпеки та мінімізували загрози надійному і безпечному функціонуванню Єдиної інформаційної автоматизованої системи «Вибори» та автоматизованій інформаційно-телекомунікаційній системі «Державний реєстр виборців».
Не встиг Данилюк за чотири місяці каденції створити Службу фінансових розслідувань. «Тут цікавий місточок до іншої ініціативи, якою займався дуже багато років, активно коли був міністром фінансів. Це створення служби фінансових розслідувань. Ця служба передбачає формування нового органу, який буде займатися економічними злочинами проти держави. І це буде новий компактний орган, фінансовий НАБУ», – заявив він.
Станом на кінець вересня 2019 року Службу фінансових розслідувань не створено. Законопроект про Бюро фінансових розслідувань, який було ініційовано нардепом від фракції «Слуга народу» Гетманцевим, також ще не було ухвалено.
Аналогічна ситуація із обіцянкою Данилюка про те, що буде проведено оптимізацію «Укроборонпрому». Принаймні наприкінці вересня оптимізація відомства не проводилась. У планах керівника концерну Айвараса Абромавичуса залишається проведення ретельної ревізії ефективності підприємств-учасників та трансформування в холдингову компанію.
Провалив Данилюк обіцянку розпочати реформу СБУ. Протягом чотирьох місяців його роботи секретарем РНБО до Ради не внесено нових законопроектів щодо реформування СБУ. У парламентському комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки відбулася презентація концепції реформування СБУ. Представники комітету повідомили, що зараз йде активна робота над законопроектом щодо реформування Служби.
Не встиг до своєї відставки Данилюк виконати обіцянку, що найближчим часом буде виплачено заборгованість із заробітної плати гірникам державних шахт. Станом на вересень 2019 року існує заборгованість із заробітної плати шахтарям за червень-серпень 2019 року.
Нагадаємо, «Слово і Діло» розбиралось, що стоїть за швидкоплинною відставкою Данилюка.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»