5 років від штурму Майдану. Як змінилася Україна?

Читать на русском

Сьогодні, 18 лютого, 5-я річниця розстрілів на Майдані - протистояння в Україні між силовиками і протестувальниками. 18-20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності загинуло понад 100 громадян, названих «Небесною сотнею». Вони були розстріляні під час запеклих протестів проти тодішнього президента Віктора Януковича. Це протистояння стало завершальним етапом Революції Гідності. Результатом подій стало відсторонення 22 лютого від обов'язків Віктора Януковича і призначення дострокових президентських виборів на 25 травня 2014.

Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента», політолог Олександр Леонов підкреслив, що головною відмінністю цих подій від Помаранчевої Революції стало народження активного громадянського суспільства.

«Ми бачимо, що активісти намагаються контролювати дії влади, борються за права і свободи, відстоюють права в регіонах. Іноді ситуація виходить за рамки звичайно. Напади на активістів. Це теж є. І це говорить про те, що активісти дізнаються ту інформацію, яка ніколи не виходили в публічну площину», - міркує політолог.

Крім того, експерт констатував, що зараз яскраво вираженим став євроінтеграційний курс України.

На його думку, Україна дійсно як ніколи близько наблизилася до ЄС і НАТО. Він уточнив, що Угода про Асоціацію ставить перед нами ряд найважливіших завдань щодо імплементації європейського законодавства.

Роковини розстрілів на Майдані: що обіцяють політики18-20 лютого в Україні згадують тих, хто загинув у результаті розстрілів на Майдані. Ці дні стали найбільш кривавими за час Революції Гідності.

«Це дорожня карта щодо реформування країни. Важливо мати такий план, особливо коли він затверджений на міжнародному рівні та є обов'язковим до виконання. Поступово, але Україна йде в правильному напрямку», - упевнений експерт.

Серед змін, які відбулися, політолог також виділив відкриття різних реєстрів, число яких підходить до 200.

«Світло завжди звужує можливості для корупції і дає активістам можливість контролювати багато того, що відбувається в країні», - зазначив він.

Впровадження електронного уряду не просто полегшує життя громадянам, але й скорочує корупційні можливості, модернізує країну, підкреслив політолог.

Експерт нагадав заяву Міклоша про те, що в Україні до Революції було три системні напрямки, де крали величезні гроші, один з яких енергетичний.

«Зараз, оскільки всі переговори йдуть за участю партнерів ЄС, ми бачимо, що була ліквідована корупційна схема, завдяки якій газ отримували окремі олігархи. Наступний крок - створення енергоринку і заключення окремих контрактів з користувачами, поділ «Нафтогазу» на три структури, щоб усунути монополію. Зараз ми на середині шляху», - говорить Олександр Леонов.

Другий аспект, стосується держзакупівель, зазначив він. Завдяки системі «Прозорро» ми бачимо, що є механізми контролю.

За його словами, ще один напрямок пов'язаний з держпідприємствами і приватизацією. Тут успіхи є, але поки що мінімальні, тому що корупційні схеми там ще залишаються. Експерт додав, що, коли апелюють до того, що держпідприємства не можна приватизувати - це не відповідає дійсності.

Політолог аргументував, що якщо подивитися західні приклади, то там такі держпідприємства приватизували за мінімальну суму, але таким чином, держава отримувала прибуток, податки і руйнувала «сірі» схеми.

«У цих трьох сферах відбуваються зміни. До Майдану «діра» НАК «Нафтогазу» була більше 100 млрд грн. Втрати на держпідприємствах більше 200 млрд грн. Втрати на держзакупівлі - сотні мільярдів. На двох напрямках вдалося досягти реальних зрушень. Держпідприємства також вийшли в плюс. Але там складніша ситуація сама по собі. Щоб системно вирішити питання потрібна приватизація», - роз'яснює Олександр Леонов.

Політолог також підкреслив, що важливим був запуск електронного декларування, яке багато критикують, але це важливий інструмент контролю за політиками, які вже змушені легалізувати свої доходи.

Наступний крок - закон про лобіювання, вважає він.

«Краще ми будемо знати хто за чим і ким стоїть. Це стосується і виборчої кампанії. Зокрема, вже стало питання, що фонди повинні наповнювати до виборів, а не під час і суспільство повинно знати, хто робить відрахування. В цьому немає нічого страшного. Якщо Зеленського фінансує Коломойський, то суспільство має право знати. Тут теж ми поки на середині шляху», - аналізує Олександр Леонов.

Не можна обійти децентралізацію, додав експерт, зазначивши, що це той напрямок, який може бути проривним.

Чи пам’ятаєте ви всі вимоги Євромайдану та обіцянки політиків – тестЧерез п’ять років події Євромайдану та Революції Гідності пригадуються вже не так чітко. Ніби поодинокі світлини, вирвані з контексту. Пропонуємо протестувати себе – чи пам’ятаєте Ви вимоги Майдану, дії політиків п’ять років тому та їхні обіцянки.

Експерт уточнив, що часто в Україні проводять паралелі з Польщею. Але ця країна стала успішною не тільки завдяки економічним реформам, а й завдяки адміністративно-територіальній реформі, яка дала імпульс для появи нових політичних еліт.

«У Польщі ця реформа тривала 12-15 років. Тому потрібно розуміти, що це шлях не близький. Реформи взагалі неможливо провести швидко. У Румунії, де є аналог НАБУ, цей орган повноцінно запрацював тільки через 10 років після створення», - вказав політолог.

Експерт зазначив, те, що в Україні створюється антикорупційна вертикаль вже добре. Так, хотілося б, щоб вона запрацювала відразу, але тут багато нюансів - потрібні кадри.

Він наполіг, просто заарештувати когось і дотягнути потім доказову базу - не варіант. Потрібно врахувати, що люди, до яких буде вжито заходів мають ресурси на адвокатів і можуть дійти до ЄСПЛ.

Крім того, надання автокефалії УПЦ також можна віднести до результату, зазначив він.

«Так, нехай були раніше створені передумови, умови, які президент зміг використовувати, але можна сказати, що, якби не було Революції - не було б і УПЦ», - каже Леонов.

В цілому, через п'ять років країна дійсно змінилася і без Революції це було б неможливо, констатував політолог.

«Звичайно агресія РФ теж поставила Україну перед вибором - або країна змінюється, або загине. Частина змін вже стали незворотними», - резюмував Олександр Леонов.

«Слово і Діло» проаналізувало, які обіцянки політики дають учасникам Революції Гідності.

Перевірити, чи пам'ятаєте ви вимоги Євромайдану та обіцянки політиків, можна за допомогою нашого тесту.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...