Заборону на в'їзд в Україну чоловікам - громадянам Росії у віці від 16 до 60 років було знято після завершення дії воєнного стану, проте Держприкордонслужба продовжить перевіряти росіян чоловічої статі в посиленому режимі.
Як пише «Слово і Діло», про це в п'ятницю, 28 грудня, повідомив прес-секретар української ДПСУ Олег Слободян, пише Гордон.
«Воєнний стан не продовжили - значить, загроза вторгнення російських військ знизилася. Проте питання забезпечення безпеки на кордоні, як і раніше, актуальне. Тому ми продовжуємо охороняти кордон у посиленому режимі. Використовуючи досвід воєнного стану, здійснюємо підвищений контроль над в'їздом іноземців в Україну», - повідомив він.
Слободян підкреслив, що особлива увага приділяється громадянам 70 країн з переліку міграційного ризику, котрі в'їжджають у країну. «Росія тут на першому місці. Заборону на в'їзд чоловікам з РФ знято. Але Держприкордонслужба продовжує проводити контроль другої лінії з усіма громадянами Росії, уточнюючи мету їх візиту в Україну. Після цього приймається рішення про доцільність їх в'їзду в нашу країну», - розповів представник Держприкордонслужби.
Він зазначив, що росіянам, які їдуть в Україну, крім закордонного паспорта, можуть знадобитися й інші документи, що підтверджують мету візиту в цю країну.
«Наприклад, якщо людина їде в Україну для участі в якихось культурних або спортивних заходах і ніколи не порушувала українське законодавство при в'їзді в окупований Крим, то ми приймаємо позитивне рішення. Законодавство не змінювалося ні до воєнного стану, ні після нього. Підставою для в'їзду в Україну для росіян є закордонний паспорт громадянина РФ. Але з урахуванням загроз, що виходять від Росії, наші прикордонники можуть проводити контроль другої лінії, щоб з'ясовувати всі подробиці та обставини», - пояснив Слободян.
Як відомо, за час дії воєнного стану в Україну не пустили 1616 громадян Росії.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»