За рік до виборів час підбити підсумки роботи Верховної Ради VIII скликання й подивитись, як кожен окремо взятий народний депутат виконував те, що пообіцяв перед виборами, а також під час каденції. Щодня «Слово і Діло» аналізуватиме рівень відповідальності двох народних обранців, поки не пройдеться всім списком парламентарів. Причому рівень відповідальності нардепів наш портал відстежує з моменту їх вступу на посаду. Сьогодні ми розбирались, як працює Олександр Кірш (фракція «Народного фронту»).
Кірш пройшов до Верховної Ради в листопаді 2014 року від одномандатного виборчого округу №169 (Харків, Київський район). Він є членом комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. За час каденції Кірш дав 37 обіцянок, з яких 13 виконав (35%), а 11 – провалив.
Під час виборів Кірш обіцяв домогтися законодавчого заслону корупції. Прийшовши до парламенту, він підтримав проект закону щодо вдосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації.
Однак у січні 2018 року в парламенті був зареєстрований проект закону «Про внесення зміни до статті 368-2 Кримінального кодексу України з метою приведення його положень до вимог Конституції України», одним з ініціаторів якого виступив Олександр Кірш. Законопроектом пропонується звільнити чиновників від відповідальності за придбання або передачу іншим особам майна, походження якого він не може пояснити. Водночас притягнути потенційного корупціонера до відповідальності можна буде, лише якщо майно придбане незаконно.
Не впорався нардеп з обіцянкою надіслати запит щодо ймовірних поставок українськими компаніями матеріалів для будівництва Керченського мосту в Криму.
Нагадуємо, влітку 2016 року експерт із морського права Борис Бабин заявив, що Керченська протока активно використовується для контрабанди як на окупованій території, так і на території самої Російської Федерації. Крім того, з'явилася інформація не лише про масову контрабанду з України, а й про пропозицію Росії брати участь у будівництві й іншого мосту – на Сахалін. Кірш запевнив на одному з телеефірів, що надішле депутатський запит щодо участі українських компаній у будівництві Керченського мосту, проте так і не зробив цього.
Наприкінці 2016 року Кірш запевнив, що не підтримає підвищення заробітних плат народних депутатів. Додамо, що 21 грудня в парламенті був зареєстрований проект постанови «Про фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради України (про підвищення окладів депутатам із 1 січня 2017 року).
«90 відсотків, що цього закону не буде, в кожному разі, я голосуватиму проти цього, просто виходячи з того, щоб не дражнити народ», – заявив він.
І якщо в січні 2017 року рішення щодо цього законопроекту не ухвалили, то наприкінці року його благополучно проголосували. Рядові члени парламентських комітетів стали отримувати оклад у розмірі близько 16 тисяч гривень, а разом із надбавками – близько 30. Для голів комітетів і керівництва парламенту ці нарахування більші.
Кірш на той час змінив свою позицію й підтримав значне підвищення зарплат нардепів.
В інтерв'ю «Слову і Ділу» наприкінці січня 2018 року після засідання Ради Кірш так прокоментував своє голосування за підвищення зарплат народних депутатів: «Я не підозрював, що вона (зарплата нардепа – ред.) буде зменшена в 4 рази, 4500 – зарплата прибиральниці, а 18 тисяч і та, що зараз, у середньому однакові». Відзначимо, що зменшення зарплат депутатів відбулося в 2015 році, проте вже в квітні 2016 року її знову підняли до 18 тисяч гривень, ще до того, як Кірш пообіцяв не голосувати за її підвищення.
Два роки тому нардеп заявив, що ініціюватиме зміни до Конституції щодо зменшення кількості народних депутатів. За його словами, всі рішення в парламенті ухвалюються лише керівниками фракцій, які публічно не виступають і не несуть відповідальності за свої слова. Всі інші депутати, беручи участь у політичних телепередачах, мають за них відповідати.
За рік у відповідь на наш запит Кірш повідомив, що зміни до Конституції щодо зменшення кількості народних депутатів мають підтримати не менш ніж 300 народних обранців. Оскільки голосів за таку ініціативу не вистачить, нардеп законопроект не вносив.
Як і обіцяв, Кірш підтримав законопроект про Антикорупційний суд. Законопроект передбачає створення безпосередньо Антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорсуду. Установа зможе розпочати роботу, коли наберуть щонайменше 35 суддів (при цьому принаймні 10 із них – до Апеляційної палати).
У лютому 2018 року нардеп обіцяв подати законопроект, який зобов'яже постачальників газу демонтувати загальнобудинкові лічильники. Через місяць у парламенті був зареєстрований законопроект щодо здійснення демонтажу загальнобудинкових лічильників газу, встановлених у багатоквартирних будинках без згоди співвласників багатоквартирного будинку.
Впорався Кірш з обіцянкою вирішити питання незаконного будівництва біля будинку на вулиці Валентинівській, 15а в Київському районі Харкова. У відповідь на наш запит нардеп повідомив, що особисто звертався до мера Харкова Геннадія Кернеса з цього питання. Як з'ясувалося, земельна ділянка розташована в житловій зоні змішаної багатоквартирної житлової забудови, детальний план якої не розроблявся.
Проведення громадських слухань щодо забудови окремих земельних ділянок не передбачене чинним законодавством. Крім того, в єдиному реєстрі документів, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт і свідчать про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів про вищевказаний об'єкт відсутні.
До кінця каденції нардепу потрібно виконати ще 13 обіцянок. У вересні 2018 року він заявив, що підтримає новий Виборчий кодекс, який передбачає відкриті партійні списки.
«Якщо говорити про мій власний корисливий інтерес, то я в країні відомий більше, ніж на своєму окрузі – я не програю від того, що законодавство буде змінене в цьому напрямку, що вибори відбуватимуться за партійними списками, а не за мажоритаркою. Але голосувати «за» я буду не з цієї причини, а тому що це було обіцяно», – сказав він в ефірі одного з каналів.
Узимку 2018 року нардеп обіцяв ініціювати відставку голови Українського інституту національної пам'яті В'ятровича. Раніше з такою ініціативою виступив нардеп Олександр Вілкул.
Відзначимо, що голова Українського інституту національної пам'яті призначається на посаду та звільняється Кабінетом міністрів за поданням міністра культури.
В інтерв'ю нашій журналістці наприкінці вересня депутат повідомив, що всі свої ініціативи погоджує з фракцією.
«В'ятрович – це не те питання, заради якого я буду йти всупереч рішенню фракції. Пропозицію можу подати й від себе особисто, регулярно висловлююся на телебаченні про те, що робить В'ятрович ... що це сприяє лише розпалюванню того, що розпалювати не потрібно і у відносинах з Угорщиною, і з іншими країнами. Без проблем подам пропозицію до Мінкульту, знаючи заздалегідь, що від цього папірця буде нульовий результат, але якщо для вас це принципово, то спеціально заради вас («Слово і Діло» – ред.) подам», – зазначив Кірш. Чекаємо.
Подивитись, як виконують свої обіцянки інші нардепи, про яких ми писали раніше, можна в рубриці «Обіцянки країни чудес».
Ви можете також перевірити кількість обіцянок та якість їх виконання будь-яким політиком, скориставшись нашою відеоінструкцією.
Усі обіцянки чинних народних депутатів уже проаналізовані за методологією «Слова і Діла». Прочитати аналіз кожної обіцянки будь-якого нардепа можна в рубриці «Верховна Рада» в розділі «Політики».
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»