Закон про склад ЦВК: чи є в депутатів підстави звертатися до КСУ та яке рішення може ухвалити суд

Читать на русском
Якщо народні депутати звернуться до КСУ щодо конституційності закону про збільшення членів ЦВК, суд може ухвалити рішення протягом місяця.
Слово і Діло

Після блискавично швидкого ухвалення законопроекту про збільшення кількості членів Центральної виборчої комісії група народних депутатів з опозиційної фракції заявила, що оскаржуватиме цю законодавчу ініціативу в Конституційному суді. Чи є підстави звертатися до КСУ та яке рішення може ухвалити суд, «Слово і Діло» розпитало експерта з конституційного права Олександра Москалюка.

Якщо спиратися на те, що під час ухвалення законопроекту була грубо порушена процедура та регламент Верховної Ради, то Конституція передбачає оскарження в КСУ.

«В практиці КСУ мало використовувалися звернення саме з мотивів недотримання процедури. Але КСУ принаймні двічі за останній рік ухвалював рішення, посилаючись якраз на те, що була порушена процедура ухвалення проекту закону. Але в цьому питанні завжди ведеться дискусія: неконституційна процедура ухвалення – це означає, що було неособисте голосування нардепів, чи щось інше? Зараз КСУ ширше почав тлумачити це поняття», – зазначив Москалюк.

Він нагадав, що коли проект закону про збільшення членів ЦВК був зареєстрований у Раді, то протягом 14 днів мали би бути подані альтернативні законопроекти, але цього не відбулося.

Рада збільшила кількість членів ЦВК: як голосували нардепиКількість членів ЦВК збільшили з 15 до 17. Слово і Діло розбиралося, хто в Раді підтримав цю ініціативу.

«Тому в цій частині єдиний момент, що КСУ виходить із того, чи суттєвими були такі порушення та чи вони призвели б до того, що законопроект не був би ухвалений узагалі», – додав він, зазначивши, що суто з формальних моментів таке рішення може бути ухвалене.

«Якщо закон визнається невідкладним, тоді КСУ розглядає його протягом місяця. Є декілька випадків, коли закон визнається невідкладним, наприклад, щодо внесення змін до Конституції. Але й в інших справах вони можуть визнати законопроект невідкладним», – уточнив він.

В разі, якщо КСУ визнає закон по ЦВК неконституційним, припиняється його дія. Але залишається відкритим питання, з якого моменту. За словами Москалюка, за законом, з моменту проголошення рішення КСУ. Тоді новий склад ЦВК залишається й адмініструє президентські та парламентські вибори. Але до кінця незрозуміло в разі, якщо скасовується ця нова норма щодо збільшення складу ЦВК, то чи повернеться норма в старій редакції чи в законі взагалі не буде вказана кількість членів ЦВК?

«Серед юристів немає однозначної думки, адже виникає суперечка через те, що одне порушення законодавства неминуче тягне за собою й інші. Це як у математичній задачі: коли в першій дії зробили помилку, вона тягне за собою решту помилок. Одне з найбільш дискусійних питань: що робити з тими фактами, які вже сталися та які назад відіграти складно?», – відзначив юрист.

За його словами, в таких ситуаціях слід звертатися до КСУ незалежно від результату, хоча не можна сказати, що в цьому випадку він буде нульовим.

«Не можна таким чином ухвалювати закони. Навіть якщо подивитись, як швидко його ухвалили, наступного дня підписав голова Верховної Ради й скерував на підпис президенту, після чого закон був одразу ж опублікований. Він набув чинності в четвер зранку й одразу ж був застосований – Рада ухвалила новий склад ЦВК. Формально тут ні до чого не причепишся, але на практиці таке дуже рідко буває, коли так оперативно все відбувається. Так не має бути», – зазначив Москалюк.

На його думку, в таких випадках звернення до КСУ не має бути своєрідним запобіжником на майбутнє. Питання стоїть навіть не стільки про результат розгляду, як про те, що такі факти можуть бути розглянуті КСУ й належним чином оцінені.

Нагадаємо, Верховній Раді залишилося призначити ще одного члена ЦВК.

Як голосували нардепи за збільшення кількості членів ЦВК – на інфографіці.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: