З 27 липня на дороги України повернуть контроль над швидкістю за допомогою портативних вимірювачів. Таке рішення уряд ухвалив минулої п'ятниці після серії смертельних ДТП, в яких загинули понад два десятки людей. При тому, що контроль і відповідальність для водіїв за перевищення швидкості необхідні, фактичне повернення на дороги «ДАІшника в кущах» означає провал деяких важливих положень реформи правоохоронних органів.
Повернутися до практики використання портативних вимірювачів швидкості для контролю над дотриманням швидкісного режиму на дорогах України в Кабміні вирішили після серії смертельних ДТП, які сталися 20 липня. Тоді, нагадаємо, в різних областях нашої країни відбулися автомобільні аварії, в яких загинула загалом 21 людина. Найважче ДТП сталося під Житомиром, де маршрутка врізалася у фуру, в результаті чого загинули відразу 10 людей.
Того ж дня в Кабміні відбулася нарада, за результатами якої міністр інфраструктури Володимир Омелян оголосив про початок тотального контролю над діяльністю суб'єктів, що займаються пасажирським перевезеннями. Також міністр пообіцяв, що вже 26 липня уряд ухвалить відповідну постанову, яка з 27 липня дозволить повернути контроль над дотриманням швидкісного режиму на українських дорогах.
«З 27 липня ми повертаємо швидкісний контроль на наших дорогах. Він поки здійснюватиметься в ручному режимі, як це було колись – звичайними радарами. Але вони вже з понеділка (23 липня – ред.) будуть встановлені на автомобілях Нацполіції, а з п'ятниці, після розгляду в четвер відповідної постанови Кабінету міністрів, вони будуть задіяні в повній правовій площині», – пояснив Омелян журналістам.
Контроль над дотриманням швидкісного режиму на дорогах практично припинився в 2015 році після того, як держава... спробувала провести реформи в цій сфері. Три роки тому набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху». Серед іншого, він передбачав запровадження системи автоматичної фото- та відеофіксації порушень правил дорожнього руху, в тому числі й перевищення швидкості.
ДТП на Житомирщині: маршрутка була несправноюРозслідуванням встановлено, що маршрутний автобус вийшов на рейс несправним. Власника затримали.
Впровадження цієї системи відповідало провідним європейським і світовим практикам. Також вона являла собою частину великої реформи правоохоронних органів, що була запущена саме влітку 2015 року з початком роботи Національної поліції. Однак запровадити автоматичну фото- та відеофіксацію порушень ПДР так і не вдалося через брак коштів. За останніми висновками Рахункової палати, для закупівлі відповідного обладнання й введення його в експлуатацію необхідна сума понад 1 мільярд гривень.
У результаті якщо стара ДАІ контролювала швидкісний режим на дорогах хоча б навіть за допомогою горезвісних ручних радарів («фенів»), то нова поліція не здатна цього робити через нормативні та технічні обмеження. До речі, з цієї ж причини неможливо повною мірою проконтролювати зміни до правил дорожнього руху, які нещодавно набули чинності й передбачають зниження максимальної швидкості руху в населених пунктах із 60 до 50 км/ч.
Тим часом перевищення швидкості є «улюбленим» порушенням українських водіїв. Саме воно найчастіше й призводить до серйозних ДТП. Як повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький, у 2018 році було зареєстровано понад 68 тисяч ДТП, в яких постраждали 13 тисяч осіб і загинули 1237. У 35% випадків ДТП відбувалися саме через перевищення швидкості, зазначив Білошицький.
Тому контроль над такими водіями й залучення їх до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у нашій країні просто необхідні. Інша річ, як обійти закон про запровадження автоматичної фото- та відеофіксації, який мав поліпшити ситуацію, але в підсумку через нестачу коштів «підвісив» її в повітрі?
Теоретично, автоматичну фото- й відеофіксацію можуть здійснювати вимірювачі швидкості, що дісталися у спадок від старої ДАІ: «Візир-2М» і TruCam. Ці прилади можна, наприклад, розмістити на тринозі, поставивши її біля патрульного автомобіля. «Візир» був створений російськими фахівцями. Він діє за принципом радіолокації й здатен визначати швидкість транспортних засобів на відстані 400 метрів. При цьому «Візир» набув скандальної репутації через помилки при визначенні швидкості автомобілів у щільному потоці. Бували випадки, коли транспортним засобам присвоювалася «чужа» швидкість.
TruCam зроблений у США. Це більш досконала лазерна система, що діє на відстані 1200 метрів. Вона повністю позбавлена перерахованих вище недоліків «Візира». Фіксуючи перевищення швидкості, TruCam означає конкретний автомобіль лазерної міткою, а також за допомогою вбудованого GPS-приймача визначає його конкретні координати. TruCam може працювати й у складі радарного комплексу «Гарпун-К», забезпеченого системою, що дозволяє відразу ж передавати інформацію про порушника на найближчий поліцейський пост. Комплекси «Гарпун» можуть бути встановлені в спеціальних антивандальних ящиках уздовж швидкісних магістралей.
Втім, визнаючи сувору необхідність відновлення контролю швидкості на дорогах, слід визнати й інший факт. Повертаючись до практики «ДАІшника в кущах», влада фактично провалила запровадження системи автоматичної фото- та відеофіксації порушень ПДР. Це був дуже важливий етап реформи правоохоронних органів, який мав наблизити нашу країну до європейських стандартів.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»