Європейський суд постановив визнати незаконним рішення щодо санкцій, запроваджених проти Сергія Клюєва Радою ЄС у 2017 році.
Як інформує «Слово і Діло», про це «Європейській правді» повідомили в прес-службі Суду ЄС.
За останні роки Суд Європейського Союзу неодноразово ухвалював рішення про скасування санкційних обмежень, запроваджених проти колишніх посадовців. Однак це рішення стало першим, коли під сумнів поставлені чинні санкції.
Ба більше, оприлюднене 21 лютого рішення ставить під загрозу продовження санкцій проти інших посадовців, чию провину Україна так і не спромоглася довести.
Рішення винесене за скаргою, поданою Клюєвим ще в 2015 році. Вона стосувалася хвилі санкцій, яка діяла до березня 2016 року. Між тим під час розгляду скарги до неї додали документи з нових санкційних хвиль, у тому числі останньої, запровадженої в березні 2017 року. Підстави санкційних обмежень за цей час не змінилися – народний депутат Сергій Клюєв, брат екс-глави Адміністрації президента Андрія Клюєва, перебував під економічними обмеження (заморожування активів у ЄС) через подання Києва про «зловживання публічними коштами».
У своєму рішенні суд зауважив, що обмежувальні заходи можуть накладатися лише на тих посадовців, що «ідентифіковані як відповідальні» за незаконне привласнення коштів держави. Суд ЄС вважає, що Рада Європейського Союзу, накладаючи санкції, мала перевірити, наскільки обґрунтованими є звинувачення на адресу конкретної особи.
У цій ситуації, на думку суддів, є підстави для «сумніву в адекватності доказів», які українська влада передавала Євросоюзу. При цьому Рада ЄС не взяла до увагу аргументи Клюєва.
Генпрокуратура направила представнику Європейського Союзу в закордонних справах Федеріці Могеріні документи для продовження санкцій щодо 14 українських екс-чиновників ще в січні.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»