Протести в Ірані: чого варто боятися Путіну та в чому урок для України

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

Протести в Ірані – наймасштабніші з 2009 року. Вони розпочалися раптово в останні дні 2017 року й уже охопили майже 1200 населених пунктів, включаючи Тегеран. Обурення викликають корупція та бідність населення, що може бути досить повчальним для України.

Про це в ексклюзивному матеріалі «Іранський Майдан. У чому небезпека для Путіна та які висновки потрібно зробити Україні» для «Слова і Діла» розповів журналіст, військовий експерт Денис Попович.

«За своїми масштабами ці події дедалі частіше порівнюють з Ісламською революцією 1979 року в Ірані, в результаті якої колишній правитель країни шах Мохаммед Пехлеві втік, а влада перейшла до духовенства в особі аятолли Хомейні», – зазначив Попович.

Він уточнив, що влада аятолл зберігається в Ірані й сьогодні, а вищим духовним керівником наразі є Алі Хаменеї.

«Однак населення, доведене до відчаю зубожінням і позамежним рівнем корупції, знову вийшло на вулиці із закликом припинити вливати мільярди в сирійську війну та звернути увагу на людей», – констатував експерт.

Фахівець підкреслив, що страйки вже закінчуються людськими жертвами. В Ісфахані під час нападу на в'язницю вбиті 7 протестувальників і 4 члени проурядової організації Басидж, а в провінції Хадрегані загинули 6 поліцейських.

Попович припустив, що з огляду на масштаби протестів, реальна кількість жертв набагато більша, оскільки протестувальники вже захоплюють зброю з поліцейських та армійських складів.

Поки влада не йде на заходи у відповідь – нинішню іранську верхівку рятує лише те, що протести мають стихійний характер. Але придушити їх також непросто, незважаючи на те, що Іран має в своєму розпорядженні сильний силовий арсенал.

Наприклад, лише до армії Ірану, за різними оцінками, належать близько 650 тисяч осіб, наголосив він.

«Частиною збройних сил Ірану є також Корпус вартових Ісламської революції (КВІР), що є потужним гвардійським формуванням чисельністю близько 125 тисяч осіб. Під управлінням КВІР перебуває також організація Басидж, що є, по суті, збройним ополченням», – додав Попович.

За його словами, до масштабних заворушень всередині країни ніхто не був готовим.

«У ситуації, що склалась, армія заявила про свій нейтралітет, можливостей КВІР і поліції для придушення бунту недостатньо, а головним ресурсом Басидж, власне кажучи, і є народні маси, незадоволені поточним станом речей», – пояснив фахівець.

Посилаючись на блогера Анатолія Несміяна, який відстежує ситуацію на Близькому Сході, журналіст повідомив, що іранські протести є класичним соціальним бунтом через бідність людей.

На його думку, оскільки протести поки мають стихійний характер, говорити про наслідки для іранського режиму зарано.

«Смерть диктатору»: в Ірані проходять акції протестуВідразу в декількох містах Ірану вже четвертий день проходять сутички протестувальників з поліцією.

«Однак і український Майдан, який призвів до повалення Януковича, також спочатку ніхто не очолював. Здається, що іранський Майдан незабаром отримає свого керівника. Незалежно від того, чи буде бунт придушений, зовнішня політика Ірану під впливом протестів зазнає певних змін», – уточнив експерт.

Він не виключив, що зміни можуть вдарити по інтересах Путіна на Близькому Сході.   «Іран підтримує Асада в Сирії, будучи при цьому союзником РФ у цьому питанні. На боці Асада воюють фахівці з КВІР, а також численні найманці, зокрема бойовики ліванської терористичної організації «Хезболла», – нагадав журналіст.

Він припустив, що якщо Іран припинить фінансувати своїх проксі на території Сирії, позиції Асада, який сам не зможе вести війну, стануть слабшими.

На його думку, в такому розкладі Асад не зможе чинити опір опозиції й знову почне здавати території, відвойовані в тому числі завдяки допомозі російських військових.

«Тоді Путіну доведеться забути про переможні реляції – потрібно буде ще глибше загрузнути в сирійському конфлікті, щоб не допустити вкрай небажаного для Москви падіння режиму Асада», – додав журналіст.

Ситуація в Ірані дуже небезпечна для Росії. Обидві країни схожі в тому плані, що величезний дохід від продажу вуглеводнів вони направляють на зовнішню експансію, а не на благо власного населення.

«Режиму Путіна слід побоюватися повторення іранського сценарію на своїй території, та й гасла «Смерть Росії» також звучать на вулицях іранських міст», – зазначив він.

Експерт звернув увагу на те, що висновки має зробити й українська еліта.

«Воєн Україна не розпочинала, сама стала жертвою агресії, але корупція та бідність – явища, які притаманні нашій країні. Боротьба з ними поки йде слабко, тому протести в Ірані надзвичайно повчальні й для українських політиків», – резюмував Денис Попович.

Докладніше читайте в матеріалі «Іранський Майдан. У чому небезпека для Путіна та які висновки потрібно зробити Україні».

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: