Володимир Омелян – один із найчастіше згадуваних політиків в українському уряді: він роздає численні інтерв’ю, а його сторінка в Facebook, котру він оновлює із завидною регулярністю, рясніє гучними заявами і звинуваченнями. Спочатку міністр анонсує захід в Україну великої авіакомпанії-лоукостера, потім розповідає, чому цього не відбудеться, і охоче розкриває українцям усі подробиці підкилимних розбірок між міністерством, аеропортами й найбільшим авіаперевізником. Так само він із помпою призначає на посаду голови «Укрзалізниці» поляка Войцеха Бальчуна, потім намагається його звільнити, але за того заступається Гройсман, і коли УЗ вже вислизає з-під керівництва міністра, він береться до своєї улюбленої справи – виходить у публічний простір. Не найгірша з точки зору політичної кар’єри практика, от тільки виконувати обіцянки за всіма цими дискусіями, очільник Мінінфраструктури, схоже, ніколи. Із усіх членів уряду він це робить, на превеликий жаль, найгірше.
Робіть висновки самі: з 35 обіцянок, зафіксованих «Словом і Ділом», Омелян поки що виконав лише 2. Одна з них – із програми уряду. Йдеться про обіцянку створити Дорожній фонд, що стане частиною передбаченого раніше Кабміном проекту зі зміни системи управління дорогами. Свою частину роботи Мінінфраструктури зробило, і в листопаді 2016 року Верховна Рада проголосувала за створення в Україні Державного дорожнього фонду, запуск якого запланований на 1 січня 2018 року.
Друга виконана обіцянка стосується винесення на розгляд уряду проекту Агентства інфраструктурних проектів, основною метою якого має стати реконструкція аеродромів. Відповідну постанову Мінінфраструктури розробило й опублікувало у відкритому доступі, а 22 вересня 2016 року уряд її ухвалив. На роботу агентства, за рішенням уряду, були направлені 300 млн грн. Програма передбачає розвиток і розбудову авіаційної інфраструктури до 2023 року.
Ось і всі здобутки Омеляна, якщо говорити суто про реалізацію тих його заяв, які можна кваліфікувати як обіцянки.
На жаль, невиконаних зобов’язань у досьє міністра інфраструктури поки що в цілих 4 рази більше, ніж виконаних. Серед найбільш значущих аналітики «Слова і Діла» відзначають обіцянку представити до лютого 2017 року «Національну транспортну стратегію-2030». Про намір надати її для громадського обговорення максимум до кінця минулої зими Омелян заявляв у липні 2016-го. «Слово і Діло» кілька разів цікавилось долею цього масштабного плану, але коли 27 березня отримало відповідь, що він іще не завершений, надало цій обіцянці статус «не виконано».
Також провалив міністр обіцянку щодо ремонту 100 пасажирських вагонів «Укрзалізниці» до кінця 2016 року. Як потім зізнавався сам міністр, план вдалося виконати лише на 30%. Від себе додамо: навіть тут чиновник трохи скривив душею, адже відремонтовано було лише 21 вагон. Шляхом нескладних математичних підрахунків неважно визначити, що 21 вагон зі 100 – це 21%, а не 30… А як же тоді міністр виконуватиме прописану в програмі уряду обіцянку завершити реформування залізничного транспорту?..
Ну і ще одна невиконана обіцянка (яка, до речі, зіпсувала рейтинг не лише Омеляну, але і прем’єр-міністр Гройсману вкупі з віце-прем’єром Володимиром Кістіоном). Йдеться про заяву щодо виділення в 2016 році 19 млрд грн на ремонт доріг. Як стало відомо навесні поточного року, торік на ці цілі держава витратила лише 10 млрд грн. Тобто майже вдвічі менше, ніж обіцяли троє зазначених вище міністрів.
Окремо скажемо кілька слів про найбільш важливі обіцянки, що наразі мають статус «у процесі виконання». На цю мить їх 25. Почати варто з обіцянки, озвученої 13 січня 2017 року. Тоді Омелян заявив, що має намір до кінця року відремонтувати 2-2,5 тис. кілометрів доріг. Одразу хочеться запитати: а чи не за рахунок тих 9 млрд грн, яких вітчизняні автодорівці так і не побачили торік?
Також у списку завдань міністра значиться приєднання України до Європейського авіаційного простору. Треба сказати, що Омелян далеко не перший міністр інфраструктури, що обіцяє завершити ратифікацію Угоди про відкрите небо з ЄС і привести до європейських норм вітчизняне авіаційне законодавство і стандарти. Процес наче йде, але поки що дуже повільно: 16 січня цього року українська Державіаслужба і Європейська комісія зі зближення систем сертифікації підписали договір, за яким Україна протягом 5 років буде впроваджувати заходи з підвищення безпеки польотів, змінювати систему сертифікації у сферах первинної льотної годності й технічного обслуговування авіатехніки. Тільки після цього Україна та ЄС на міждержавному рівні зможуть укласти угоду з безпеки польотів EASA. Сертифікат EASA, зокрема, даватиме можливість українському персоналу обслуговувати європейські повітряні судна без додаткового ліцензування.
Ну і ще одна обіцянка в тему. Останнім часом на слуху ідея голови Мінінфраструктури щодо створення в Україні власного національного лоукостера. За його словами, це буде приватна компанія, що займатиметься як внутрішніми, так і зовнішніми перевезеннями. Хоча враховуючи те, з якими труднощами в нашій країні зіткнувся вже існуючий авіаперевізник зі світовим іменем, важко уявити, які дива лобізму доведеться продемонструвати Омеляну, аби тут з’явилася авіакомпанія-лоукост, створена «з нуля».
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»