Розмови про швидке впровадження в Україні мобільного зв'язку четвертого покоління ведуться не перший рік і, як заведено, вже неодноразово супроводжувалися гучними скандалами. «Слово і Діло» підготувало огляд обіцянок українських політиків щодо впровадження 4G.
Останній великий скандал викликало рішення уряду забрати у компанії Ріната Ахметова «ММДС-Україна» смугу частот в 80 МГц із частотного діапазону 2500-2690 МГц, що належить компанії, для проведення аукціону серед мобільних операторів країни для впровадження 4G.
При цьому мобільні оператори повинні будуть компенсувати «ММДС-Україна» понад 570 мільйонів гривень – 25% від стартової ціни частот. Обставини отримання ліцензії на ці частоти теж досить цікаві: компанія в 2010 році отримала її на весь спектр частот 2500-2700 МГц без проведення тендеру і з того часу заплатила державі за їх використання цілих 6 з гаком мільйонів.
При цьому мобільним операторам не дуже подобається цей діапазон, адже що вища частота, то більше базових станцій потрібно для покриття території, що збільшить витрати компаній.
На початку липня стало відомо, що на аукціон будуть виставлені дві смуги частот: з уже згаданого діапазону в 2600 МГц і діапазону 1800 МГц, причому стартова ціна останніх становить 4 мільярди гривень.
Ці частоти більш привабливі для операторів зв'язку, оскільки потребують менших витрат на покриття територій базовими станціями, хоч і забезпечують передачу даних із меншою швидкістю, ніж більш високочастотні діапазони. Так, у діапазоні 1710-1880 МГц, який виставляється на аукціон, середня швидкість передачі даних на секунду складе 15-30 мегабіт, а максимальна – до сотні.
Щодо високочастотного діапазону, то тут швидкість передачі даних може досягати 150 Мбіт/сек при середній величині в 40-50 Мбіт/сек.
Зараз більша частина території країни впевнено охоплена зв'язком попереднього покоління, який забезпечує передачу даних зі швидкостями від одного до восьми мегабіт на секунду.3G відсутня лиш в наймалонаселеніших районах, у розвиток яких мобільні оператори не поспішають вкладати гроші.
Хоча і тут трапляються винятки. Наприклад, в аж ніяк не малолюдних Житомирі та Бердичеві 3G до недавнього часу не було – Генштаб Збройних сил дозволив використання базових станцій цього формату лише наприкінці липня 2017 року.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»