8 червня міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак повідомив, що комітет погодив фінальну версію Національної стратегії поводження з відходами. «Слово і Діло» розібралося, які небезпечні відходи накопичуються в країні і як регулюється діяльність з їх переробки та утилізації.
Загалом в Україні накопичилося близько 36 мільярдів тонн різних відходів, причому близько 1,6 мільярда тонн – це відходи, що становлять небезпеку для людей чи довкілля. На думку експертів, обсяг ринку переробки й утилізації небезпечних відходів в Україні становить близько 10 мільярдів гривень.
До них належить значна частина побутових відходів: зокрема, батарейки, акумулятори і ртутні лампи, а також хімічні та біологічні відходи.
Щороку зі сміттям у землю потрапляє близько 260 тонн сполук марганцю, півтонни ртуті і чверть тонни кадмію.
Близько половини всіх отруйних речовин з побутових відходів містяться в звичайних батарейках: заводи з їх переробки є в Дніпрі, Львові та Білій Церкві під Києвом.
Всього ж станом на кінець 2016 року в Україні утилізацією та переробкою небезпечних відходів займалися близько трьохсот підприємств, причому за рік 45 підприємств втратили ліцензії Мінекології.
Зараз основними документами, які регулюють господарську діяльність у сфері поводження з відходами, є ухвалений далекого 1998 року закон «Про відходи» і постанова Кабміну про ліцензування діяльності з поводження з небезпечними відходами від 13 липня 2016 року.
Ліцензуванню підлягає увесь спектр робіт з небезпечними відходами – від збору до переробки, утилізації і захоронення.
Для отримання ліцензії необхідні, зокрема, документи про наявність відповідної матеріально-технічної бази, наявність плану ліквідації аварії на об'єкті, список небезпечних речовин, з якими планує працювати підприємство, і технологічний регламент.
8 червня на засіданні керівного комітету з підготовки Національної стратегії поводження з відходами представлено остаточну редакцію Національної стратегії, над якою майже рік працювали три міністерства за підтримки GIZ та ЄБРР.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»