Сьогодні на засіданні Сейму Польщі депутати почнуть роботу над оновленням постанови про підтримку працевлаштування, яке внесе значні зміни в умови, на яких польські фірми беруть на роботу працівників із України.
Про це пише Rzeczpospolita, передає «Слово і Діло».
Підприємці більше не зможуть безкоштовно подавати заявки на видачу віз українцям, білорусам, росіянам, грузинам, молдаванам і вірменам, з 1 січня 2018 року за це доведеться платити близько 30 злотих.
Заробітчани стали переводити більше грошей в Україну – НБУОбсяг переказів в Україну в першій половині 2016 року склав $1,2 млрд, що на $24 млн більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
На перший погляд, сума не велика, але для компаній, які наймають кілька сотень іноземців, вона може виявитися суттєвою. Половина цієї суми залишиться владі повіту, яка внесе дані про працевлаштування іноземця в спеціальний центральний реєстр.
Однією з цілей такої реформи стало створення ефективної системи контролю співробітників, які їдуть з України та інших сусідніх країн до Польщі. Минулого року польські компанії попросили надати візи 1,3 мільйону іноземців. Більшість з них були громадянами України. Але за офіційними даними, лише 300 тисяч іноземних працівників зареєструвалися у державних відомствах. Решта працювали незаконно. Після реформи польські прикордонні служби та державна інспекція праці контролюватимуть легальність працевлаштування українців в Польщі.
Видання зазначає, що скоро Польща може втратити українських працівників. Адже представники країн ЄС у листопаді підтримали скасування віз для України. Це означає, що більше людей зможе безперешкодно подорожувати по Європі. Це не означає безперешкодний доступ до європейського ринку праці. Однак, ті, хто зараз працює в Польщі, може вирішити перебратися в більш багаті країни Західної Європи.
Зазначимо, що чеські роботодавці хочуть спростити працевлаштування українців.
Нагадаємо, українська автомобільна корпорація почала поставки автобусів у Польщу.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»