Політолог Руслан Бортник скептично оцінює створення нового органу та передбачає, що Вищої ради правосуддя Україна не побачить ще як мінімум два роки.
Про це пише «Слово і Діло», посилаючись на Український інститут аналізу і менеджменту політики.
«Фактично, це буде перейменована Рада юстиції, й у такому перехідному становищі вона буде до 2019 року», – припускає Бортник.
Як уточнив експерт, обов'язки членів ВРП два роки будуть виконувати представники Ради юстиції.
«На цей період, згідно з конституційною реформою в частині правосуддя, Президент отримає право реформувати та організовувати суди, управляти кадрами. Так, із 2019 року ВРП повноцінно почне свою роботу, але Президент все одно контролюватиме дві третини призначень через парламентську коаліцію, Генпрокуратуру та Кабмін», – розповів політолог.
Судова реформа: які зміни внесла до системи правосуддя Верховна РадаСлово і Діло вирішило показати, які зміни в роботу вітчизняної системи правосуддя внесла Верховна Рада України.
Тобто, пояснює він, політичний вплив як був, так і залишиться.
Але при цьому, додав експерт, якщо раніше він був збалансованим, оскільки члени ВРЮ призначалися за однаковими квотами від ВР, Президента та з'їзду суддів, то тепер цей баланс втрачається.
В експертному колі сумніваються, що в тому вигляді, в якому створений новий орган, він дійсно дозводить позбутися політичного впливу на суди.
Тим часом у Міністерстві юстиції заявили, що судова реформа в Україні триватиме протягом трьох років, а очільник відомства Павло Петренко анонсував, що 2017 рік стане ключовим для реформування судової системи.
Нагадаємо, керівник проектів із питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко пояснила, чому нинішній рік стане вирішальним.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»