Децентралізувати не можна централізувати: огляд обіцянок політиків

Читать на русском
Як українські політики виконували власні обіцянки щодо змін до Конституції в частині децентралізації.

Після Революції Гідності в Україні стартувала децентралізація влади. Верховна Рада ухвалила низку законопроектів щодо деяких змін у цьому напрямку, але головний – заморозила.

Зміни до Конституції України в частині децентралізації були заморожені, але розпочнемо ми наш огляд з іншого.

Ще 3 лютого 2015 року віце-прем'єр-міністр - міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко заявив, що до кінця року буде завершена реформа в сфері децентралізації. Обіцянку він свою не виконав, оскільки конституційні зміни в частині децентралізації були заморожені.

Пізніше, 5 лютого того ж року, заступник голови «Опозиційного блоку» Сергій Льовочкін пообіцяв, що його політсила буде наполягати на проведенні «конституційного» референдуму для того, щоб органи місцевого самоврядування отримали необхідні інструменти для управління на місцях. Більш ніж за півроку ані Льовочкін, ані його фракція не виступили з відповідною ініціативою.

10 червня 2015 року народний депутат Андрій Парубій заявив, що в кінці червня – початку липня будуть ухвалені зміни до Конституції щодо децентралізації для відправки до Конституційного суду. Але в термін парламент так і не встиг відправити до КС ці зміни.

18 липня 2015 року на той момент ще нардеп Юрій Луценко запевнив, що в парламенті набереться 300 голосів під час голосування за зміни до Конституції в частині децентралізації влади. Також, ідентичну обіцянку давав нардеп від БПП Ігор Кононенко.

Окрім того, Луценко обіцяв, що парламент розгляне конституційні зміни в грудні 2015 року. Станом на 19 вересня 2016 року Верховна Рада так і не розглянула цих змін, а всі три обіцянки БППшників залишилися не виконаними.

Водночас 16 липня 2015 року лідер фракції «Самопомочі» Олег Березюк обіцяв, що його політсила буде голосувати проти внесення до порядку денного проекту змін до Конституції в частині децентралізації. Цього ж дня відбулося голосування, на якому всі члени «Самопомочі» проголосували проти.

4 вересня 2015 року нардеп Сергій Березенко запевнив, що «Блок Петра Порошенка» переконає фракції «Самопоміч» та «Батьківщина» підтримати зміни до Конституції щодо децентралізації. На даний момент цього досі не сталося.

Вже 13 січня 2016 року лідер «Самопомочі» Олег Березюк та на той момент нардеп від цієї фракції Оксана Сироїд запевнили, що їхня політсила не голосуватиме за законопроект про зміни до Основного закону України в частині децентралізації у його чинній редакції. Ця обіцянка поки перебуває в процесі виконання.

Андрій ІллєнкоГолова Київської міської організації Всеукраїнське об'єднання "Свобода"
Іллєнко пообіцяв, що депутати-свободівці голосуватимуть проти внесення змін до Конституції щодо децентралізаціїСказано 19 січня 2016 р.Статус обіцянки: Архів

Проти децентралізації виступили і «свободівці». 19 січня Андрій Іллєнко пообіцяв, що депутати-свободівці будуть голосувати проти внесення змін до Конституції в частині децентралізації.

До позиції «Самопомочі» та «Свободи» приєдналася фракція «Батьківщина». 25 січня депутат Ігор Луценко заявив, що його політсила не підтримає законопроект змін до Конституції в частині децентралізації №2217а у другому читанні.

26 січня нардеп Антон Геращенко заявив, що фракція «Народний фронт» не голосуватиме за внесення змін до Конституції в частині «особливих умов» самоврядування на Донбасі. Пізніше, подібні обіцянки дали ще двоє членів НФ: лідер фракції Максим Бурбак та Георгій Логвинський, які заявили, що підтримають зміни до Конституції, якщо РФ буде виконувати базові принципи Мінських угод.

28 червня депутат Іван Крулько заявив, що фракція «Батьківщина» не підтримає зміни до Конституції в частині децентралізації, якщо вони також передбачатимуть особливий статус для будь-якої частини України.

Таким чином, на даний момент шанси ухвалити зміни до Конституції досить примарні, тому що по суті, крім БПП та НФ, ніхто не підтримує змін, а для їх ухвалення потрібно не менше 300 голосів.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: