Ранкове засідання Верховної Ради 15 червня, попри те, що на ньому мала бути ухвалена низка важливих рішень, спочатку перетворилося на фарс із елементами бойовика, а потім і взагалі було закрите через відсутність належної кількості депутатів. Андрій Парубій вкотре змушений був констатувати, що голосів наявних у залі депутатів не вистачить для ухвалення законів і постанов.
Таку картинку в Раді восьмого скликання можна спостерігати ледь не кожного пленарного тижня. Новий спікер зіткнувся з настільки халатним ставленням нардепів до дисципліни буквально з перших днів роботи й за цей час левову частку його публічних заяв становлять саме заяви, пов’язані з регламентом роботи Ради.
Загалом Андрій Парубій за час своєї політичної кар’єри має 63 обіцянки, зафіксовані «Словом і Ділом». 30 із них, тобто приблизно 48%, нинішній голова парламенту виконав, 24 (близько 28%) – провалив, а ще 9 – мають статус «у процесі виконання». При цьому в статусі заступника голови Верховної Ради Андрій Парубій дав 30 обіцянок, а от на посаді спікера – поки що лише 12.
До слова, його обіцянок, що стосуються саме регламенту роботи Верховної Ради «Слово і Діло» зареєструвало аж 7. Парубій почав боротися з неробством депутатів, ще будучи віце-спікером ВР. Так, 4 березня він пообіцяв запропонувати зміни до регламенту ВРУ (і наступного ж дня свого слова дотримав), за 3 місяці запевнив, що зробить усе можливе, щоб законопроект про неперсональне голосування був проголосований у парламенті (виконано, оскільки проект закону тоді таки ухвалили за основу), та що «НФ» повним складом за нього проголосує (тут Парубій схибив – фракція проголосувала лише 53 голосами з 81).
Будучи вже головою Верховної Ради, Парубій продовжив гнути цю лінію, 24 квітня пообіцявши запровадити штрафи для нардепів-прогульників та публікувати їхні імена. Перша обіцянка виконана: на початку травня він таки підписав відповідне розпорядження, друга – поки не реалізована. Презентуючи систему штрафів, Парубій сказав, що в нього вже є список нардепів, які системно прогулюють роботу, й з ними він вестиме виховні бесіди. Поки, як бачимо, ці методи не дуже діють.
26 квітня Парубій пообіцяв, що наступного пленарного тижня Рада розгляне питання реформування своєї роботи. Однак із цим у депутатів не склалося не лише наступного тижня, а й через місяць: 31 травня, коли парламент нарешті дійшов до розгляду цього питання, депутати навіть не змогли включити його до порядку денного. Що, в принципі, й не дивно, адже втілення рекомендацій Місії Європарламенту урізає свободи нардепів. 24 травня Парубій пообіцяв винести на розгляд ВРУ законопроект про покарання за кнопкодавство.
Загалом же найважливішими виконаними обіцянками Парубія можна назвати надання статусу учасників антитерористичної операції добровольцям та проведення місцевих виборів восени 2015 року за новою виборчою системою.
Найбільшими розчаруваннями за кар’єру Парубія можна назвати його невиконані обіцянки щодо ухвалення ще в середині минулого літа змін до Конституції в частині децентралізації та щодо заборони звільнення корупціонерів під заставу – восени того ж року.
У рейтингу відповідальності депутатів Верховної Ради Андрій Парубій посідає 48 сходинку серед усіх народних обранців.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»