Мартовицький: в Україні сьогодні важко знайти привабливий сегмент економіки

В останньому випуску проекту «Відповідальні» «Слово і Діло» поспілкувалося з депутатом від «Опозиційного блоку» Артуром Мартовицьким. Нардеп представляє в парламенті 36-й виборчий округ з центром у м. Павлоград Дніпропетровської області. Перед тим, як стати народним депутатом, він пройшов шлях від гірничого майстра однієї з шахт «Макіїввугілля» до гендиректора «ДТЕК Павлоградвугілля».

До списку найбільш результативних депутатів «Опоблоку» Мартовицький потрапив завдяки 16 виконаним обіцянкам, що склало більше половини його публічних зобов'язань, зареєстрованих «Словом і Ділом».

Ви виконали 57% власних обіцянок і завдяки цьому потрапили до рейтингу відповідальності «Слова і Діла». Які відчуття?

Я маю почуття задоволення від своєї роботи, я радий, що цю роботу бачать, сприймають більшість жителів. Я це відчуваю і на зустрічах, і в стосунках, і в подяках. Я не кажу, що там все абсолютно рівно. Є питання, над якими необхідно працювати. Одне із завдань, вирішення якого дає задоволення, – це відновлення довіри до депутатів усіх рівнів, і це завдання я ставив перед собою на виборах як у 2012-му, так і в 2014 році. Побудова нормальних взаємин на рівні довіри, через діалог, через відкритість зі своїми виборцями, жителями регіону.

Вийшло?

Артур МартовицькийНародний депутат України
Мартовицький має намір сприяти зміцненню матеріально-технічної бази шкіл регіонуСказано 28 жовтня 2012 р.Статус обіцянки: Виконано

Зараз не можна говорити абсолютно напевно і точно. Але те, що є зараз, я бачу, те, що я відчуваю, каже, що я і моя команда на правильному шляху. Я не кажу, що є одна людина. Вона може володіти й лідерськими якостями, і харизмою, але подолати ті труднощі, які є, бар'єри відновлення довіри – це дуже складно. У своїй роботі я ламаю негативні стереотипи, які складаються у виборців стосовно депутатів. Якщо зараз намалювати образ депутата, всюди, напевно, буде один контекст – що це споживач, який нічого не робить. Хотілося, щоб ми через діалог, разом включилися в реалізацію, виконання моєї передвиборчої програми.

Що зазвичай заважає депутатам виконувати свої передвиборчі обіцянки?

Якщо говорити про себе, то, напевно, в першу чергу – економічна й політична ситуація в країні. Я завжди ставив у пріоритет стан нашої економіки. Її стабільність, можливість до розвитку через залучення інвестицій. Вона повинна бути привабливою, будь-який сектор. Сьогодні важко знайти привабливий сегмент економіки: війна в країні, порушена територіальна цілісність України, немає згоди у політичних еліт, і це все йде, транслюється через засоби масової інформації – сюди можна додати й інтернет, і соціальні мережі. У людей не встигає зміцніти свідомість. Я не кажу, що українці неграмотні. Це дуже грамотний народ, але, тим не менше, коли на тебе з різних боків іде різнопланова інформація, важко в ній зорієнтуватися. Тим більше, коли пік активності інформації виникає під вибори з обіцянками, з гаслами, як це зробити... Не з програмами, а з гаслами зробити це «вже завтра». Люди дезорієнтовані в цій ситуації, вони не знають правди.

Дуже багато мною часу приділяється особистим прийомам і бесідам у трудових колективах, у мікрорайонах, селах. Тому що потрібно пояснити цю ситуацію. Я не беруся представляти ситуацію в країні як аналітик, кажу те, що відчуваю, і зрозумілою мовою. Це йде без посилань на негатив або помилки мого політичного опонента, або мого опонента в іншому питанні. Я висловлюю свою точку зору і пропоную шляхи вирішення, або бачу шляхи вирішення зі своєї позиції, зі свого досвіду, зі своїх людських цінностей. Так що політична ситуація впливає, вона впливає на все – на місцеву владу і т. д.

Чи пам'ятаєте Ви всі свої обіцянки, які давали публічно?

Так, я пам'ятаю всі свої обіцянки, які я давав. Тут потрібно розуміти, що в період роботи, коли ти стаєш на шлях реалізації, обов'язково додається ще і ще. Тому що, як правило, одна задача – вона не вузька, вона має більші і ширші спектри, тягне за собою велику кількість проблем, які потрібно вирішити, щоб прийти до того завдання, яке ти брав на себе на виборах.

Звернімося до того, що Ви обіцяли своїм виборцям. Що вже вдалося зробити у процесі анонсованого Вами проекту з будівництва полігону для утилізації твердих побутових відходів?

Я знаю, що за вашим сайтом стежать і довіряють. Проект цей розпочатий мною. Коли я працював гендиректором «ДТЕК Павлоградвугілля», компанія «ДТЕК» у рамках програми корпоративної соціальної відповідальності (це взаємодія з містами й районами, де присутнє підприємство) запропонувала цей великий проект. Бачачи цю проблематику, бачачи, що район промисловий, що він екологічно навантажений через вугледобувні підприємства, підприємства хімічної промисловості, хімічного машинобудування (і ще сюди додаються викиди зі звалищ), було прийнято рішення цей проект розширити. Я як гендиректор запропонував його мерам міст, головам районних адміністрацій.

І скільки потрібно часу, щоб реалізувати цей проект?

Складно говорити. За наявності інвестицій і нормального підходу, напевно, протягом 5 років у два етапи його можна реалізувати. Але тут не потрібно тішити себе ілюзіями, а необхідно всім зацікавленим сторонам системно працювати над його реалізацією.

Ще одне Ваше зобов'язання. Весна вже настала, як ідуть справи з обіцяним ремонтом клубу в с. Булахівка?

Так, мої зобов'язання є. Є гроші, які я залучаю, в тому числі від співпраці з містоутворюючим підприємством «ДТЕК Павлоградвугілля», з боку фермерських господарств, Павлоградського району та Булаховської сільської ради – це приклад взаємодії. Хочеться вірити, що в цьому році проект буде завершений, а поки в Булахівці відкритий єдиний у районі лінгафонний кабінет, відремонтований історичний музей і меморіал загиблим односельчанам до 70-річчя Перемоги.

Що передбачає анонсований Вами проект «Якісна медицина», крім покупки устаткування для лікарень? Чи існує якась конкретна програма?

З 2007 року, коли «ДТЕК» почав програму корпоративної соціальної відповідальності, перше, що почали робити – це вкладати гроші в медицину. Було вкладено понад 32 млн. Все, що стосується людини, її здоров'я, здоров'я її рідних і близьких... Допомогти людині отримати не тільки лікування, але й реабілітацію. І медичному персоналу – мати можливість більш якісно виконувати свій професійний обов'язок. Так починалася ця програма, вона розвивається й завжди хочеться додати щось нове. Тому і в своїй програмі в пріоритет ставлю захист материнства й дитинства, зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я (ремонт палат, обладнання багатофункціональними ліжками, кріслами-каталками й іншим медобладнанням).

А як ідуть справи з реалізацією пункту про розвиток молодіжного спорту у Вашому окрузі?

Спорт багатогранний, тут і шахові турніри проводяться серед «чорнобильців», «афганців», там різні категорії. Нещодавно проводився фестиваль зі спортивного рок-н-ролу, тенісний і волейбольний турніри.

До спорту можна віднести вже традиційну виставку-конкурс із судномоделювання «Під вітрилами Західного Донбасу», конкурс повітряних зміїв «Віднесені вітром». Великий інтерес серед молоді викликають турніри зі стріт-воркауту, тож поруч із дитячими майданчиками будуються спортивні майданчики.

У Вас була ціла низка невиконаних обіцянок у зв'язку з достроковими виборами Верховної Ради. Чи продовжуєте Ви свої ініціативи вже у цьому скликанні?

Так, вони лягли в програму мою на виборах-2014, і я зараз їх реалізовую з урахуванням доповнень виборцями.

У Вас складний округ, особливо зараз, під час війни на Донбасі і напливу переселенців. Чи не лякають Вас ці труднощі? Адже в VII скликанні працювалося явно легше: не було військового конфлікту, Ваша партія була при владі... Не було думки не балотуватися на цих виборах?

Ні, такої думки не було. Я розумів, що було зроблено мною за цей короткий період, які проекти необхідно було закінчувати і що нового належить зробити. Мені однаково складно було працювати в тому періоді, грошових коштів не вистачало, хоча їх напевно було більше. Складно працювати й сьогодні, з огляду на непросту економічну й політичну ситуацію в країні.

Що для Вас означає бути відповідальним політиком?

Так, щоб не повторити слоган партії «Самопоміч» («візьми и зроби»), на мій погляд, політик повинен бути відкритий і чесний перед людьми.

Вас можна назвати відповідальним сім'янином? Виконуєте обіцянки, які даєте дружині, дітям?

Звичайно виконую. Принаймні намагаюся. Що може бути показником – я можу сказати і робити висновок, що нечасто в родині чую слова: «ну ти ж обіцяв!»

Що складніше: відповідальність у політиці, чи в родині?

Воно і те, і те – складно. У політиці не люблять говорити правду, хоча людину не обдуриш і він дізнається, де ти був нечесним із ним. Тому краще не заплутувати ні себе, ні людей.

Підводячи проміжні підсумки роботи в парламенті, що можете назвати своїм найбільшим внеском в округ?

Напевно тут буде неправильно перераховувати то кількість матеріальних ресурсів, які були залучені до виконання тих самих передвиборних зобов'язань, те, що бачить і «Слово і Діло». Я б усе-таки оцінив те, що зроблено за прямого контакту з людьми. Через побудову діалогу. Я ж пам'ятаю, як усе починалося 4 роки тому, починаючи від виборів, і я знаю, як зараз. Хоча є й недоброзичливці, які і цвяха не забили, але вважають, що (вони – Ред.) більше патріоти, ніж я.

Для мене важливо, що я отримую від людей можливість бути почутим. Для мене це найважливіше. Люди слухають і ставлять запитання. Раніше не ставили питання, тому що не хотіли, десь, може, і боялися. Зараз вони почали співпереживати. Зараз ми більше разом робимо, як би хто не ставився. Люди почали залучатися, пропонують разом провести заходи. Ми разом реалізовуємо проекти, це дуже добре. Через діалог, через довіру, не швидко, але я бачу позитив.

Принцип, яким керуєтеся по життю.

Потрібно свою роботу будувати на взаєминах із людьми, щоб вона була зрозуміла для всіх.

Артур Мартовицький. ВідповідальніSlovoiDilo