Непрозорі конкурси: останній акорд нинішнього Кабінету міністрів України

Читать на русском
Кабінет міністрів України, розуміючи свій кінець, вичавлює останні соки з української економіки.

Бездіяльний Кабінет Міністрів України, на який покладали так багато марних надій, і який врешті-решт опинився загрузлим у корупції, в останні дні свого неоднозначного правління намагається вичавити останні соки з економіки України, швидкими темпами проводячи «прозорі» конкурси на заміщення посад керівників підприємств державного сектора економіки. Не дивно, адже це останній шанс перевести стратегічні підприємства під контроль ставлеників певних промислово-фінансових груп.

Яскравим прикладом такого насильства над економікою є «прозорий конкурс» на обрання генерального директора ПАТ «Центренерго». Надто вже багато питань у його «прозорості». Хитрощі спраглих до наживи прості та безпардонні, але приховані від очей простого обивателя.

Арсеній ЯценюкГолова політради партії "Народний фронт"
Яценюк обіцяє, що ПАТ «Центренерго» буде приватизованоСказано 13 липня 2015 р.Статус обіцянки: Не виконано

Відомо, що ті, хто хоче брати участь у конкурсі, мають подавати заяви на ім'я голови комісії при комітеті з призначенням керівників особливо важливих для економіки підприємств. Порядок проведення конкурсного відбору затверджений постановою Кабміну ще в 2008 році під №777 від 03.09.2008. От тільки невдача: цей документ не пояснює, як відбирати та призначати членів комісії, в руках яких доля суб'єктів господарювання державного сектора економіки. Чи будуть ці підприємства служити інтересам держави, чи вони потрібніші олігархам? Саме ці члени комісії розглядають заяви учасників конкурсу й вибирають тих, кого вони рекомендують комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств.

Список об'єктів, що підлягають приватизації у 2015-2016 рр.«Слово і Діло» вирішило розібратися, які об'єкти державної власності український уряд хоче приватизувати та скільки грошей очікує за це отримати.

Цікаво, хто ці люди? Чому вони не були обрані на відкритому, прозорому конкурсі під прицілами телекамер? Відповідь очевидна: тому що обрана публічно комісія могла бути незручною для звичних корупційних схем і махінацій, могла не допустити переваги «потрібним» кандидатам і дати зелене світло «небажаним». Тим, хто буде піклуватися про інтереси держави, а не господаря.

Це ще раз підтверджується тим фактом, що деякі члени комісії навіть не брали участі в голосуванні за голову комісії. Цікаво, чому думку одних членів комісії запитали, а інших ні? Чому до комісії, яка розглядала кандидатів на посаду керівника такого стратегічно важливого енергогенеруючого підприємства, як ПАТ «Центренерго», не увійшов жоден фахівець у галузі теплоенергетики? Як узагалі можна вибрати кваліфікованого керівника в галузі, в якій не тямиш буквально нічого? Варіант лише один: потрібне прізвище відоме заздалегідь і компетентність кандидатів нікого не цікавить.

І це в той час, коли ПАТ «Центренерго» за нинішнього керівництва демонструє фантастичні результати фінансово-господарської діяльності та має всі шанси перетворитися на одну з найефективніших і прибуткових компаній галузі. Підтвердженням тому є факт отримання найбільшого тарифу в березні 2016 року серед усіх генеруючих компаній, що працюють за ціновими заявками. А також те, що ПАТ «Центренерго» – єдина генеруюча компанія, яка закінчила 2015 рік із чистим прибутком, що підтверджено незалежним аудитором, компанією Baker Tilly, в той час як інші генкомпанії показали мільярдні збитки.

Саме на такі показники варто звертати увагу, оцінюючи ефективність діяльності керівництва. Не кажучи вже про прибуток в розмірі понад 200 мільйонів гривень, який отримало ПАТ «Центренерго» за перший квартал. Такого результату компанія не мала за всю історію свого існування. Для порівняння – збиток за перший квартал минулого року склав майже 230 мільйонів, тобто компанія показала зростання чистого прибутку на 430 мільйонів гривень або на 187%. Такого результату вдалося досягти завдяки продуманим, максимально економічно ефективним режимам роботи основного устаткування. Сьогодні компанія намагається погасити всі податкові борги, накопичені за попередні періоди й повернути собі статус сумлінного платника податків.

І хоча фінансові показники важливі, набагато більше значення мають благополучно прожиті українцями холоди. З листопада 2015 року до березня 2016 року було вироблено та відпущено 3 916 млн кВт/г. електроенергії, що на 34% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і 228 тис. Гкал теплоенергії, що на 12% більше, ніж за аналогічний період минулого року. За весь осінньо-зимовий період ТЕС «Центренерго» жодного разу не сідали на нуль, хоча в холодні місяці 2014-2015 років таке траплялося неодноразово на кожній із трьох ТЕС. Навіть до кінця осінньо-зимового періоду на складах компанії залишається найбільше вугілля серед генеруючих компаній. На перше квітня на складах ТЕС було 642 тис. тонн вугілля (минулого року за той самий період – 78 тис. тонн).

Гідно пройти зиму - було найскладнішим іспитом, який ПАТ «Центренерго» та його керівництво пройшли «на відмінно». Тепер потрібно в повному обсязі провести ремонтну програму для проходження ОЗП 2016-2017 років; модернізувати два енергоблоки на Зміївській ТЕС із переведенням їх на спалювання вугілля марки «Г», що зараз є національним пріоритетом для підтримки вугільної галузі України та зменшення залежності від імпортних поставок вугілля, а також поставок із зони проведення антитерористичної операції; отримати чистий прибуток за результатами діяльності за 2016 рік у розмірі 1 млрд грн і багато іншого.

Схоже, такі цілі не є першочерговими для нинішнього Кабінету міністрів України, основна мета якого – це корупція, популізм і самопіар.

Віталій Кропачов

Довідка «Слово і Діло»:

Згідно з даними Мінекономрозвитку й торгівлі, остаточне рішення ухвалює урядовий комітет з призначень, до якого входять 5 міністрів – голова МЕРТ Айварас Абромавичус (рівень відповідальності – 56%), міністр інфраструктури Андрій Пивоварський (рівень відповідальності – 40%), міністр фінансів Наталія Яресько (рівень відповідальності – 67%), голова МінАПК Олексій Павленко (рівень відповідальності – 52%) і керівник Міненерговугілля Володимир Демчишин (рівень відповідальності – 40%).

***
Редакція «Слово і Діло» може не поділяти точку зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: