Незважаючи на переможні реляції української влади в справі боротьби з корупцією, хабарництво, як і раніше, процвітає – суди та правоохоронці не виявляють завзяття в покаранні корупціонерів.
Про це йдеться в результатах дослідження «Як суди карають хабарників за нової влади?» від Тransparency International Україна та інтернет-видання про судові суперечки «Перша інстанція», повідомляє «Слово і Діло».
За результатами дослідження більш ніж тисячі кримінальних справ щодо антикорупційних статей КК, які були порушені в 2014-2015 рр., зроблені невтішні висновки.
Хабарництво не зменшилось, а зросло
В дослідженні наголошується, що середній розмір хабарів зріс із 30 тис. грн (близько 3 тис. євро) в 2015 році до 40 тис. грн в 2015 році. Всього в 2015 році було зафіксовано хабарів на 19 млн грн (близько 630 тис. євро), що на 3 млн грн більше, ніж у 2014-му.
«Це можна частково пояснити підвищенням курсу долара. Корупціонери піднімають розцінки на свої послуги», – розповідає редактор «Першої інстанції» Федір Грищук.
Водночас середня сума штрафу за корупційні дії залишилася колишньою – 17 тис. грн або 590 євро, що набагато нижче середнього розміру хабара по країні. Більше того, розмір накладеного штрафу не залежить від розміру отриманого хабара. Таким чином, найменше ризикують ті, хто бере хабар максимального розміру.
«Середній розмір хабара, отримання якого не змогли довести в суді, становить 90 тисяч гривень. Чим більший розмір хабара, тим більше шансів на безкарність», – зазначила аналітик Тransparency International Україна Ірина Рибакова.
Лояльність до корупційних дій
Автори дослідження відзначають, що покарання за корупційні справи є не найбільш серйозними в рамках, передбачених законодавством. Так, середній термін ув'язнення за корупцію становить близько п'яти років, хоча Кримінальний кодекс України передбачає максимальний термін до 12 років позбавлення волі. Цей термін за два останні роки не отримав ніхто.
Топ-10 українських чиновників, яких арештували за хабарі«Слово і Діло» підготувало список із десяти найбільш гучних корупційних арештів українських чиновників у 2015 році.
«Ще одним популярним механізмом пом'якшення покарання хабарників стала перекваліфікація їхніх дій на менш суворі статті про шахрайство або зловживання владою», – сказав Грищук.
Однією з великих проблем є те, що українські судді не бачать в одержанні неправомірної вигоди великого зла. «У справах про корупцію виправдальні вироки виносяться за кожною десятою справою. Це означає, що і слідчі, і прокурори, і судді використовують можливості Кримінально-процесуального кодексу для маніпулювання корупційними справами», – вважає експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.
До позитивних змін Банчук відносить помітне зростання активності правоохоронних органів з початком роботи Національного антикорупційного бюро України.
«Суддя в законі»
Судові інстанції є ключовою ланкою в збереженні корупції в Україні на високому рівні. «Найбільше заважає ефективно боротися з корупцією в судових органах неможливість затримання суддів і взяття їх під варту», – говорить начальник відділу роботи з особливими активами юридичного управління НАБУ Олександр Майстренко. За його словами, це часто дає суддям можливість взагалі уникнути покарання або звести нанівець результати кримінального провадження.
Однак вихід є. Для того, щоб вийти на більш якісний рівень, потрібно завершити реформу антикорупційної юстиції в Україні. «Зараз із цією метою розробляється проект створення антикорупційного суду, який би розглядав розслідувані НАБУ справи», – каже заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.
Якщо в Україні буде проявлена політична воля, то вже за рік цей судовий орган почне свою роботу на повну силу.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»