«Слово і Діло» продовжує серію публікацій, присвячену річному звіту уряду. В другій частині розмови з Геннадієм Зубком, агентство розпитало міністра, як реалізуються деякі його обіцянки, зокрема ті, що стосуються формування інституту префектів і центрів підтримки реформ. Першу частину інтерв'ю з віце-прем'єр-міністром – міністром регіонального розвитку читайте за посиланням.
Наприкінці січня Ви заявили про те, що до кінця року буде розроблений законопроект «Про префектів». Раніше нардеп Юрій Луценко говорив, що він буде ухвалений у грудні 2015 року, однак досі проект закону навіть не поданий до парламенту. В чому затримка?
Цей проект у першу чергу базується на змінах до Конституції в частині децентралізації, й тому ми можемо його подати та отримати експертний висновок лише після того, як будуть конституційні підстави для його ухвалення. Цей проект закону опублікований на сайті Міністерства регіонального розвитку, його всі можуть подивитися, і взагалі це те, що працює в усіх країнах Європи: у Франції, у Польщі, в інших країнах.
Це та людина (префект – Ред.), яка не просто здійснює контроль над тими рішеннями, які приймаються місцевим самоврядуванням. Контроль за дотриманням Конституції, за дотриманням прав і свобод громадян, за тим, щоб виконувалися ті функції, які покладені державою на місцеве самоврядування. Це і освіта, і охорона здоров'я – це ті речі, які стосуються соціального захисту. Тому закон «Про префектів» буде ухвалений. Він уже проговорений, він уже має підтримку від Європейського Союзу, і від наших міжнародних консультантів. Це те, чого ми чекаємо, для того, щоб починати вже готувати цих людей. Тому що ми вже маємо на сьогоднішній день домовленості із урядом Франції з приводу підтримки навчального процесу саме префектів, тому що найбільш розгалужений цей інститут саме у Франції.
Які вимоги до майбутніх префектів? Чи вже готується кадровий резерв?
У Франції префектом може стати людина, яка має не тільки юридичну освіту, яка має дуже великий досвід державного управління, яка пройшла службу в органах місцевого самоврядування, має досвід роботи в місцевому самоврядуванні. Те, що ми побачили, – це людина віком за 40 років мінімум, але це людина, яка користується великим авторитетом і повагою серед тієї громади, в якій вона працюватиме. Тому ми готові починати відбір таких людей, ми готові їх готувати, навчати. Так само, як і готові приступати практично до навчання і голів об'єднних територіальних громад.
Ви обіцяли, що в Києві буде створений Центр підтримки реформ, а згодом подібні центри з'являться й у регіонах. Як ідуть справи з цим?
Минулого року ми створили Департамент регіонального розвитку Міністерства й таким чином ми зробили так, щоб ми допомогли розробити стратегію в кожному регіоні – куди йому розвиватися і яким чином йому конкурувати з іншими областями, і яким чином залучати інвестиції. Минулого року за допомогою Асоціації міст України ми запровадили вже відкриття 25 офісів підтримки реформ на місцях, і завдяки саме цій роботі місцевих адміністрацій, місцевого самоврядування і офісів підтримки реформ, нам вдалося затвердити перспективні плани об'єднання громад і вдалося практично об'єднати 159 перших громад, які вже пройшли вибори, які вже працюють і які з 1 січня отримали прямі взаємовідносини з Державним казначейством поза рішенням обласної та районної рад. Це прямі бюджетні взаєморозрахунки. І тому цей концепт був дуже вдалим.
Цього року ми почали виконувати рішення уряду про те, щоб запровадити одну додаткову посаду заступника голови облдержадміністрації, який займатиметься лише реформами децентралізації. А на допомогу йому, ми саме підписали меморандум про те, що створений центральний офіс підтримки реформ, в якому будуть декілька експертів: з правової допомоги, з місцевого бюджету, з найкращих інвестиційних проектів, з відкриття центру надання послуг, з планування територій, із соціальних питань, з освіти, з охорони здоров'я... Тому що ці всі практично напрямки потрібно реформувати.
У кожному регіоні відкривається такий же офіс, з такими ж експертами, який підпорядковується конкретно Києву й може відповісти безпосередньо як місцевому самоврядуванню, так і місцевим адміністраціям, так і об'єднаним територіальним громадам, які щойно об'єдналися та готуються до об'єднання, відповісти на всі питання, вирішити ті проблеми, які виникають. Чому? Тому що реформа дуже складна, й казати про те, що ми маємо відповіді сьогодні на всі запитання, які відбудуться завтра, – цього не можна сказати. Реформа вже, так би мовити, спустилася на землю, вона не тільки лежить на папері, і тому сьогодні питання виникають. Практика показала, що ми спільно вирішили всі ті проблемні питання, які стосувадися, перед Новим Роком разом з Верховною Радою й ухвалили дуже багато законопроектів, які вирішували і питання фінансування, і питання підтримки, і питання взагалі затвердження перспективних планів. Тому я думаю, що ця робота буде продовжена. Але найголовніше, що ці офіси повинні допомагати створювати нові об'єднані територіальні громади. І саме через них ми будемо вже, крім того, що в Києві будемо вчити людей, будемо вчити людей на місцях.
Розмову вела Аліна Костюченко, спеціально для «Слово і Діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»