На межі успіху: парламентські партії-аутсайдери на місцевих виборах

Згідно з останніми електоральними соціологічними опитуваннями, мобілізувати свого виборця буде важко «Радикальній партії Олега Ляшка», «Свободі» та «Самопомочі».

В останній тиждень передвиборчої кампанії усі її учасники з особливою агресивністю агітують своїх потенційних виборців. Від різноманіття партій та політичних брендів в українців голова йде обертом. Під час нинішньої виборчої кампанії значно простіше тим партіям, які вже мають впізнаваний бренд.

Втім, це зовсім не означає, що їхні кандидати отримають перевагу під час агітаційної кампанії – про деякі сумні тенденції свого політичного життя партійні боси дізнаються із останніх даних соціологічних опитувань.

Особливо невтішними є цифри підтримки респондентів для тих партій, які вже мають парламентську фракцію або депутатську групу у Верховній Раді, й хотіли б поліпшити своє представництво на місцях після цих виборів. Фактично, їм доведеться змагатися з партіями-новачками, цікавість до яких у разі вдало проведеної медійної кампанії серед виборців буде значно вищою.

Наразі є 3 парламентські партії, яким навряд чи вдасться покращити свій результат на місцевих виборах через низку причин. Згідно з останніми електоральними соціологічними опитуваннями, мобілізувати свого виборця буде важко «Радикальній партії Олега Ляшка», «Свободі» та «Самопомочі». За даними соціологічної групи «Рейтинг», які були оприлюднені цими днями, у разі проведення парламентських виборів у найближчі тижні «Радикальна партія» здобула б прихильність 6% опитаних, ВО «Свобода» – 5% (що, фактично, на межі прохідного бар’єра). Позиції «Самопомочі» дещо кращі: серед опитаних респондентів, підтримати політичну партію на чолі із чинним мером Львова готові 10% громадян. Ця цифра вже трохи менша, ніж рівень підтримки, який партія отримала торік на позачергових парламентських виборах – тоді за «Самопоміч» проголосували 10,97% громадян.

І якщо «РПЛ» та «Свобода» зіткнулися із необхідністю в переддень місцевих виборів нейтралізувати справжні медійні скандали, то «Самопоміч» пожинає плоди причетності до діяльності у коаліційній більшості.

«Радикальні» труднощі

«Радикальна партія Олега Ляшка» потрапила до гучного скандалу саме в розпал передвиборчої кампанії. За поданням ГПУ, парламент зняв депутатську недоторканність із народного депутата Ігоря Мосійчука, після чого його прямо у приміщенні Верховної Ради заарештували за підозрами у корупційних діяннях. Ця подія стала поворотною для іміджевих втрат «РПЛ», керівництво якої, втім, не розгубилося і оголосило про вихід із коаліції. Подейкують, що ГПУ також розслідує кримінальні провадження проти інших нардепів-«радикалів», що, безумовно, дуже серйозно впливає на можливість більш сміливих політичних маневрів цієї політсили.

Незважаючи на обіцянку Ляшка, колишні «регіонали» йдуть на вибори у складі «РПЛ»Олег Ляшко 24 вересня 2015 року пообіцяв вигнати з «Радикальної партії» керівників обласних партоорганізацій, які включать до списків колишніх членів «Партії регіонів».

Попри те, що «РПЛ» покинула коаліцію, а в офіційних заявах критикує дії Президента та скаржиться на політичні переслідування, основний електорат «радикалів» знаходиться якраз не серед прихильників провладних партій. Вочевидь, основними електоральними конкурентами «РПЛ» є партії «Батьківщина» та «УКРОП».

Олег Ляшко та його команда ґрунтовно підійшли до виборчої кампанії до місцевих рад: так, від «РПЛ» балотуються 17 тисяч 555 кандидатів. Це третя позиція за чисельністю висуванців після «БПП «Солідарність» та «Батьківщини». Зважаючи на таку кількість кандидатів до місцевих рад, можна із впевненістю стверджувати, що партійне керівництво намагається показати якомога кращий результат. Це необхідно «РПЛ» наче повітря, адже рейтинги Олега Ляшка не завжди будуть високими, ефективно паразитувати на популістських настроях виборців довго не вдасться. Шанси отримати гарне представництво у місцевих радах у «РПЛ» досить високі. Втім, аби повторити минулорічний успіх, «радикалам» доведеться гарно попрацювати.

«Свобода»: похід в опозицію

Ще більш складна ситуація у «Свободи». По-перше, партія не змогла провести свою фракцію до парламенту 8-го скликання і представлена всього 7-ма нардепами-мажоритарниками. По-друге, величезних іміджевих втрат партія зазнала після інциденту із вибухом гранати 31 серпня цього року біля будівлі парламенту під час голосування за зміни до Конституції. МВС звинуватила у провокаціях, які призвели до загибелі правоохоронців та численних постраждалих, саме керівництво «Свободи». Зараз у судах знаходиться кілька справ проти «свободівців», деяких партійців навіть взяли під варту у СІЗО.

«Свобода» розповіла, в яких містах її представники балотуватимуться в мериВсеукраїнське об'єднання «Свобода» заявило, що йде на місцеві вибори. Представники політсили балотуватимуться в мери 23 міст України.

Втім, «Свобода» швидко оговталась від іміджевих втрат і з особливо агресивною кампанією із критикою в бік влади ще активніше включилася до передвиборчої боротьби. І в рекламних роликах, і в агітаційних матеріалах, і під час публічних виступів представники «Свободи» звинувачують владу – Президента, Кабмін, парламентські партії більшості – у всіх негараздах в економічному житті країни, на фронті, апелюють до відсутності результатів в розслідуваннях вбивств протестувальників під час Революції Гідності. «Свобода» також висунула досить велику кількість кандидатів до місцевих рад – 12 тисяч 774 осіб. Особливий акцент – на західні регіони України, де традиційно «Свобода» мала найбільший відсоток прихильників.

На руку «свободівцям» грає й те, що, за даними соцопитувань, більшість українців (70%), вважають події біля Верховної Ради чиєюсь спланованою акцією. А це означає, що далеко не всі громадяни вважають представників «Свободи» винними у трагічній загибелі людей біля стін парламенту. Тепер керівництво партії відчайдушно шукає нові аргументи, аби переконати своїх виборців у безпідставності звинувачень з боку правоохоронних органів. Однак навіть за найсприятливіших обставин подолати 5% бар’єр на місцевих виборах «Свободі» буде дуже нелегко.

Обережна «Самопоміч»

За рік фракція «Об’єднання «Самопоміч» у Верховній Раді стала меншою на 6 нардепів. Усі вони були виключені за рішенням керівництва фракції: Андрій Мірошник за скандал із телефонною перепискою, ще 5-ро народних депутатів – за підтримку змін до Конституції всупереч протилежному рішенню фракції.

Березюк: окрім Львова, «Самопоміч» може виграти вибори мера ще у двох містахНа місцевих виборах «Самопоміч» планує здобути перемогу не лише у Львові, а й у Житомирі та Києві.

«Самопоміч» має більш вдалі позиції, ніж «РПЛ» та «Свобода». Однак суттєво покращити свій результат на місцевих виборах партії навряд чи вдасться. Річ у тім, що занадто обережна поведінка в парламенті не допомогла «Самопомочі» привернути увагу нових електоральних груп виборців. Більше того, відсутність представників у Кабміні та в цілому успішні спроби членів фракції якісно працювати над розробкою законодавства – не додало балів. Так чи інакше, причетність до голосувань у складі коаліції поступово додає негативу усім учасникам парламентської більшості. Адже часто рішення, які ухвалюються, є непопулярними в суспільстві. Спроби «Самопомочі» стати такою собі конструктивною «внутрішньою» опозицією поки що не мають великого успіху.

Відсутність потужної партійної розгалуженої структури позначиться і на представництві до місцевих рад. Так, від «Самопомочі» у різних регіонах України висуватимуться лише 4 тисячі 512 кандидатів. Це найменша кількість учасників серед тих парламентських сил, які прийняли рішення брати участь у місцевих виборах. Усі ці тенденції вказують на те, що для розширення своєї електоральної бази на загальнонаціональному рівні партії потрібно знайти інші шляхи власного позиціонування.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»