Політичні торги команди Кличка, або Прихована загроза перенесення виборів у Києві

Що ближче до місцевих виборів, то більш явною стає політична гра команди нинішнього мера з опонентами. І якщо другі не можуть дочекатися жовтня, коли й мають відбутися вибори, перші вже говорять про законні підстави для їх скасування.

Днями Київська міська рада відмовилася підтримати рішення про відновлення районних рад у столиці. За пропозицію проголосували лише 34 депутати. Однак проект рішення «Про управління районами міста Києва» було взято за основу з перспективою доопрацювання й подальшого ухвалення. Жваві обговорення депутатів стосувалися повноважень райрад, кількості депутатів у них та механізму їх обрання. Згідно з проектом рішення, було запропоновано затвердити кількість депутатів районних рад на рівні 46-54 депутатів, але більшість депутатів Київради не погодилися з такою нормою і вважають, що представляти райони мають не більше 20-25 обранців.

Дискусія про відновлення районних рад у Києві триває вже досить давно. Але в цьому скликанні Київради вона отримала нове політичне забарвлення. Нещодавно мер Києва Віталій Кличко, аналізуючи результати року своєї роботи на посаді очільника міста, заявив про невідворотність процесів децентралізації в країні і запропонував розпочати їх активне втілення саме зі столиці. «Ми багато говоримо про децентралізацію, наділення більшими повноваженнями і правами місцевих органів влади, але хотілося б втілення цього на практиці. Наприклад, ми не впливаємо на формування тарифів, нам їх «спускають зверху», – зазначив Кличко. Підставити плече своєму лідеру готові і в найбільшій фракції Київради – «УДАР-Солідарність», яка зараз нараховує 78 депутатів із загальної кількості столичного депутатського корпусу в 120 обранців. Проте відсутність рішення про відновлення райрад свідчить про початок тонкої політичної гри мера Кличко та партії «УДАР» напередодні місцевих виборів-2015.

На думку представників опозиційних політичних сил, які також представлені в Київраді, можливість відновлення районних рад є одним зі шляхів розв'язання питання про перенесення виборів мера і депутатів міськради столиці, які мали б відбутися в жовтні 2015 року разом із місцевими виборами по всій Україні. Ба більше: навіть серед народних депутатів з «Блоку Петра Порошенка», не всі готові підтримати своїх соратників з «УДАРу» щодо ідеї про перенесення виборів у столиці. «Київська влада кинула увесь свій інтелектуальний та інформаційний ресурс на те, щоб не проводити вибори мера міста та Київради в жовтні 2015 року. Але ця ідея точно не буде підтримана. Обґрунтуванням для киян з приводу того, що столиця стане єдиним містом, яке не обиратиме місцевого самоврядування в той час, як по всій Україні восени пройдуть місцеві вибори, є ідея відновити районні ради – і замість міськради та мера обирати лише депутатів райрад», – вважає народний депутат, №8 у виборчому списку «БПП», позаштатний радник Президента Микола Томенко.

Що ближче до місцевих виборів, то більш явною стає політична гра команди нинішнього мера з опонентами. І якщо другі не можуть дочекатися жовтня, коли й мають відбутися вибори, перші вже говорять про законні підстави для їх скасування.

Про бажання перенести вибори у столиці представники «УДАРу» заявляють відкрито. Так, заступник міського голови, секретар Київради, «ударівець» Олексій Резніков в одному зі своїх інтерв’ю заявив, що підставою для перенесення виборів можуть стати все ті ж славнозвісні юридичні маніпуляції з проведення чергових і позачергових виборів, які переслідують киян з 2008 року. «У мене питання до колег народних депутатів, які засідають у парламенті: хто сказав, що ця Київрада обрана на позачергових виборах і має бути переобрана разом з іншими місцевими радами? Попередній її склад був обраний у 2008-му році, і в 2013-му закінчився термін його повноважень. У 2013-му міський голова Черновецький написав заяву про складання повноважень. Секретарем Київради була обрана Галина Герега, яка стала виконувати й обов'язки міського голови. Київрада своїм рішенням зобов'язала її подати до Верховної Ради відповідне звернення про призначення перевиборів. І, як ви пам'ятаєте, довелося прочекати більше року до тих пір, поки минулої весни вибори вряди-годи не призначили. Так що ці вибори в Києві були не просто черговими, вони ще й відбулися із запізненням», – вважає Резніков.

Наводячи такі аргументи, в команді мера Кличка ставлять під сумнів проведення виборів у столиці і натякають на те, що парламент повинен розібратися з даним питанням, адже від цього залежатиме й успіх проведення реформ у Києві. «Парламенту потрібно розібратися з цим, і коли він буде приймати постанову про призначення місцевих виборів по всій країні, визначити суб'єкти, де вибори вже були проведені у травні, адже окрім Києва, таких міст близько двадцяти. Повинен бути принцип стабільності у формуванні представницьких органів, інакше реформи робити неможливо», – закінчує свою думку Резніков.

Таку аргументацію секретаря Київради можна заперечити, знайшовши одразу кілька слушних юридичних пояснень, чому вибори депутатів міськради та мера столиці мають відбутися саме наприкінці 2015 року разом із місцевими виборами по всій Україні. Втім порушене питання лежить радше в політичній площині, аніж у юридичній. Справа в тім, що вигравши минулі вибори у травні 2014 року на хвилі об’єднання з командою нинішнього Президента, соратники Віталія Кличка так і не спромоглися на досягнути яких-небудь значних успіхів у реформуванні життя киян. Сподівання поступово девальвували: мер так і не вирішив низку нагальних проблем, на його іміджмейкерів звалилося непосильне завдання «відбілити» його від звинувачень опального олігарха Дмитра Фірташа, згідно з якими Кличко відмовився від президентських амбіцій на користь Петра Порошенка, таким чином отримавши значну підтримку й вирішальний електоральний відрив від решти конкурентів на виборах мера столиці.

Віталій КличкоМіський голова Києва

До того ж, Кличку точно не додадуть балів шалені цифри у платіжках, які кияни почнуть отримувати вже восени цього року, і від чого він уже зараз намагається відсторонитися, заявляючи про відсутність важелів впливу на формування комунальних тарифів у місцевої влади. Усі ці гострі кути – тільки вершина політичного айсберга, з яким команді столичного мера доведеться зіткнутися під час нових виборчих перегонів. Що вже й казати про відсутність фактичної роботи з благоустрою столиці: за останній рік Віталій Кличко зумів виконати тільки третину своїх обіцянок, та й ті стосуються не найболючіших проблем міста. Відсутність достатньої кількості парковок, подорожчання проїзду в громадському транспорті, розбиті дороги, свавілля забудовників, відключення гарячої води та багато інших проблем пересічних киян поки що залишилися поза сферою реалізації передвиборчих обіцянок нинішнього очільника столиці. Очевидно, саме це стане об’єктивними обставинами електоральних втрат Кличка і його політичної сили. Навіть за підтримки команди Президента повторити минулорічний результат і отримати найбільшу фракцію в Київраді «ударівцям» більше не вдасться.

А от для інших політичних сил, які зараз представлені маленькими фракціями в міськраді, майбутні вибори можуть стати справжнім трампліном для того, щоб довести свою ефективність на столичному рівні і заробити прихильність громадян для майбутніх всеукраїнських перегонів.

Найкращі перспективи у столиці нині в команд «Самопомічі», «Батьківщини», «Свободи» та «ДемАльянсу». Зараз фракції цих політичних сил у Київраді представляють від 2 до 6 депутатів, але за нинішніх умов і користуючись розчаруванням виборців діями нинішньої київської влади, вже за півроку вони можуть значно покращити свої результати. Наприклад, партія «Самопоміч», користуючись такими тенденціями і маючи серйозні амбіції щодо Києва, взагалі запропонувала киянам розглянути ідею вдвічі скоротити склад міськради. «Кияни, а що ви думаєте щодо пропозиції вдвічі зменшити міську раду? 50 депутатів Київради замість нинішніх 120, це ж ОК?», – пропонують партійці на своїй офіційній сторінці у Facebook.

Судячи з усього, заяви мера Кличка та депутатів-«ударівців» свідчать швидше про бажання вигідного політичного торгу з Президентом та його командою в парламенті. Адже перенесення виборів у Києві під будь-яким приводом більшістю активних киян буде сприйнято негативно, а значить – навіть у разі проведення успішних реформ у місті, команді Кличка буде дуже важко зберегти старих та здобути нових прихильників свого політичного курсу.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло».