Україна йде до Європи. Ця догма не оминула й вітчизняні виші, на які чекає серйозне реформування для впровадження європейських стандартів. У першу чергу під реформами варто розуміти «ліквідацію», і тільки потім – підвищення якості освіти.
Все більше українських студентів обирають шлях навчальної міграції – навчання за кордоном. Протягом останніх п'яти років кількість українців в західних університетах збільшилася на 82%. Якщо говорити про попередній навчальний сезон 2013-2014 рр., закордонне навчання вибрали більше 40 тисяч студентів. В основному, українці їдуть за європейською освітою в Польщу, Німеччину, Францію, Чехію, Австрію, Великобританію. З чим пов'язане таке явище, розуміють всі: корумпованість вітчизняних вузів і далеко не завжди висока якість підготовки змушують молодих людей шукати знання за межами України.
У п'ятій сотні
Роками українським вишам так і не вдається потрапити в перші сотні світових освітніх рейтингів. Британська компанія Quacquarelli Symonds опублікувала список кращих вищих навчальних закладів світу. До нього увійшли шість українських вузів. Найвища позиція дісталася КНУ ім. Т. Шевченка: університет розділив аж 421-430 місця з іншими вузами. Харківський національний університет імені В. Каразіна зайняв 481-490 місця. Київський політех відзначений 551-600 місцями. Сумський державний університет вперше потрапив до рейтингу з результатом 651-700 місце. Донецький національний університет і Харківський політехнічний – замикають рейтинг, займаючи нерозподілені позиції з 701 по 1000 місце.
Серед тисячі кращих університетів світу, рівень наших в цьому рейтингу залишає бажати кращого. Чому тільки 6 ВНЗ в країні, де вищих навчальних закладів сотні, змогли подолати бар'єр? 44,1% українців головною проблемою освіти вважають корупцію. За інформацією соцопитування фонду «Демократичні ініціативи», ще 31,9% респондентів називають однією з головних проблем освіти невідповідність викладання вимогам ринку праці. Кожен третій вважає, що у вишів кульгає матеріально-технічна база. Кожен п'ятий бачить проблему в застарілих підручниках. 24,9% вважають, що в Україні низький рівень якості освіти у вузах порівняно зі світовим. 22,9% нарікають на низький культурний рівень студентів і їх слабку зацікавленість у якісній освіті.
Боротися з цими явищами і забезпечувати просування українських вищих навчальних закладів у світові рейтинги в Міністерстві освіти вирішили за допомогою... ліквідації вишів, філій та спеціальностей.
Крок вперед?
«Система освіти повинна бути гнучкою, наближеною до потреб економіки, бізнесу. Мета для студента університету – знайти роботу, а для викладача університету – навчати так, щоб студент отримав цю роботу», – сказав президент Континентального університету в Києві Олів'є Ведрін і підкреслив, що українська освіта повинна змінюватися, щоб наближатися до європейських та світових стандартів.
Європейські та світові стандарти в Україні розуміють по-своєму. 20 лютого 2015 року міністр освіти і науки Сергій Квіт заявив, що кількість університетів зменшиться з 802 до 300. Така реформа освітньої системи знадобилася в рамках домовленостей про кредит з МВФ. Крім скорочення кількості вишів, студентів чекає і зменшення кількості бюджетних місць.
Крім того, в МОН вирішили скоротити і кількість спеціальностей, «укрупнити» освітні програми. Таку міру в Міністерстві називають необхідністю: нібито таким чином студентам буде простіше переводитися в закордонні вузи, а у випускників зникне проблема «вузької спеціалізації», яка не потрібна роботодавцям. 150 наявних спеціальностей чиновники вирішили перетворити на 60-80. Але масштабне скорочення по суті провалилося: за словами першого заступника міністра освіти Інни Совсун, скоротили їх тільки до 109.
«Перед нами стояло завдання зрозуміти, наскільки відрізняється програма зі схожими спеціальностями, і чи зможемо ми вже в майбутньому навчальному році переформатувати навчальний процес. Наприклад, у вишах України ми нарахували рекордну кількість IT-спеціальностей – 12, але при цьому, чим відрізняються, скажімо, «комп'ютерні науки» від «інформатики», ніхто відповісти не може. Злиття спеціальностей також чекає такі напрямки, як «електрична інженерія», «виробництво і технології», «сфера обслуговування» і т. д. Порівнюючи програми, ми бачили, що серед них були такі, де два-три курси викладають одне й те ж саме, і тільки в останні роки навчання програма розходиться. Ось в таких спеціальностей і чекала робота по злиттю, переформатування кафедр і т. д.», – пояснила нововведення Совсун.
Чому Міносвіти побачив «європейські стандарти», де існують спеціальності на кшталт «дослідження вікінгів» (University College London), в «укрупненні» та мізерності вибору – загадка.
Крім того, підвищувати рівень вітчизняної освіти збираються й новим наглядовим органом. Кабінет міністрів України створив Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти – як постійно діючий орган з питань реалізації державної політики в даній сфері. Схоже на те, що виконавча влада знову взялася плодити чиновницький апарат. Яким чином групка адміністраторів з низькими зарплатами здатна поліпшити якість викладання в університетах, залишається загадкою.
Серед рішень нового керівництва Міністерства освіти – також фінансова автономія вищих навчальних закладів, скасування нострифікації для студентів кращих зарубіжних вишів і позбавлення ліцензій 118 філій вищих навчальних закладів.
Галопом до Європи
Ну а поки студенти чекають від влади якісних змін і правильних управлінських рішень, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вчить їхніх викладачів уму-розуму. В середу, під час візиту в Національну академію внутрішніх справ, глава уряду розмірковував на тему методики викладання. Мовляв, не конспекти треба писати, а думати вчитися. «Якісно новий стиль навчання повинен бути у всіх вищих навчальних закладах України. Ми пам'ятаємо, як у нас були уроки правопису, щоб ми правильно конспекти писали, замість того, щоб вчити нас думати. У деяких школах досі це залишилося. А зараз треба вчитися думати і вести дискусію, іноді критикувати викладача», – сказав він.
Судячи по з міри заглиблення в проблему прем'єр-міністра країни, кардинальних змін у системі української освіти найближчим часом чекати не варто. Що говорити: незважаючи на всі потуги та обіцянки, у вітчизняну «вишку» досі не можуть включити навіть електронні підручники. Та й корупцію в українських вишах поки що ніхто не скасував.
Анастасія Соснова, спеціально для «Слово і Діло».
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»