Між молотом і ковадлом: чи перейде Росія в атаку проти України

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

На українсько-російському кордоні зростає напруженість. РФ перекидає все нові й нові війська, демонструючи можливість напасти на Україну в будь-який момент. Зокрема, в безпосередній близькості від наших кордонів, у Воронезькій області, виявили величезний російський військовий табір із великою кількістю бронетехніки та артилерійських систем, які прибули з далеких куточків Росії. До чого призведуть всі ці приготування?

Представник Білого дому Дженніфер Псакі сказала, що біля кордонів Росії з Україною зібрано більше російських військ, ніж будь-коли від 2014 року. Активне перекидання частин і підрозділів ЗС РФ до українського кордону відбувається протягом останніх двох тижнів. Воно має досить демонстративний характер. Ешелони з танками, бойовими броньованими машинами, артилерійськими і ракетними системами тягнуться з найдальших куточків Росії – з Сибіру, ​​Карелії, які абсолютно не межують з Україною. Фотографії та відео про ці переміщення регулярно з'являються в соцмережах, що свідчить про небажання росіян приховувати власні наміри і дотримуватися маскування. Посилюється військовий контингент і в окупованому Криму.

В останні кілька днів напруженість, очевидно, наближається до піку. Напередодні, міжнародна група розслідувачів Conflict Intelligence Team (CIT), використовуючи супутникові знімки, повідомила, що біля кордону з Україною у Воронезької області розбитий величезний польовий табір збройних сил РФ. Його розташування свідчить про те, що Росія позначає можливість вторгнення вже в підконтрольні Україні райони Луганської області, тобто у фланг українського угруповання ООС, що стоїть на лінії розмежування на Донбасі. За останніми даними, в цьому районі виявлені навіть найбільш сучасні російські оперативно-тактичні ракетні комплекси «Іскандер», здатні вражати цілі в радіусі 500 км.

Позначилася і загроза з моря – більше десяти десантних і артилерійських катерів і суден Каспійської флотилії були спрямовані в Чорне море «в рамках контрольної перевірки за зимовий період навчання». Взагалі, всі ці переміщення здійснюються під соусом масштабної загальноросійської перевірки боєготовності, оголошеної міністром оборони РФ Сергієм Шойгу.

Однак характер цих маневрів не схожий на прості навчання. Він створює безпосередню загрозу вторгнення в Україну з різних оперативних напрямків. Раніше головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак повідомив про перспективу зосередження біля кордонів з Україною більше 50 батальйонних тактичних груп ВС РФ (БТГр – це формування, яке налічує, в середньому, 800-900 військовослужбовців). І все це на додаток до трьох армій - 1-ї танкової, 20-ої і 8-ї загальновійськової, які були сформовані у кордонів з Україною в 2016-2018 роках.

Чи очікує нас справжня, велика війна з Росією, без маскараду зразка 2014-2015 років? Для цього потрібно зрозуміти, а що ж передувало такому стрімкому зростанню напруженості. Видимих ​​чинників кілька. По-перше, це проблеми, які Росія відчуває з добудовою газопроводу «Північний потік-2», спрямованого в обхід України. Вартість цього проєкту оцінюється майже в 10 млрд євро, однак він перебуває під ударом американських санкцій.

Друга причина – це зрив переговорів із врегулювання ситуації на Донбасі в рамках вигідних для Росії Мінських угод. Про те, що перемир'я на фронті закінчилося, українська сторона заявила ще в середині лютого. Відтоді ситуація стала поступово загострюватися. Відновилися обстріли і снайперська війна. Протиборчі сторони зазнавали втрат. Потім представники бойовиків почали заявляти про перекидання українських військ до лінії розмежування, сурмлячи про підготовку наступу. Особливо старався ватажок терористів Слов'янська Ігор Гіркін («Стрєлком»), пророкуючи швидкий крах «ЛДНР», якщо українська армія перейде в атаку. Варто додати й арешти активів кума президента РФ Володимира Путіна, Віктора Медведчука, які почалися в Україні в лютому. Очевидно, що Росія відреагувала й на це підвищення ставок.

Очевидно, Володимир Путін затаїв образу і на президента США Джо Байдена, який назвав лідера Кремля «убивцею». Можливо, існують й інші чинники, але вже цього цілком достатньо для того, щоб Путін вирішив показати світові російську військову міць і те, що, принаймні, Україні вже точно не варто жартувати з «російським ведмедем». Адже розгром маріонеткових «республік» Донбасу явно не входить в плани Володимира Путіна, особливо перед виборами до Держдуми 19 вересня і на тлі інших, не надто приємних процесів, що відбуваються нині в Росії.

Демонстративне переміщення військ, погрози на адресу України (мовляв, початок військової зачистки Донбасу матиме погані наслідки для нашої країни), саме й є ознакою того, що Росія поки тільки розмахує зброєю, бажаючи взяти під контроль якісь геополітичні процеси. На жаль, Україна опинилася між молотом і ковадлом. І той факт, що «ЛНР» і «ДНР» ще менш суб'єктні, ніж ми, є слабкою втіхою. У будь-якому разі, простору для подальшого «підвищення ставок» майже не залишилося. Чи варто перевіряти серйозність намірів Росії влаштувати континентальну війну – велике питання.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися: