Київ і Київська область – складні для керівництва регіони. Столичні мери зазвичай вступають у конфлікт з командою президента, а в Київській обласній адміністрації інша проблема: її голови на своєму посту не затримуються – максимум 3-4 роки (є лише один дев’ятирічний виняток). Ось і минулого тижня черговий керівник – Михайло Бно-Айріян – подав у відставку після всього лише трьох місяців роботи. «Слово і Діло» вирішило згадати, хто очолював Київську область з 1992 року, і окремо зупиниться на тих чиновниках, чиї обіцянки ми моніторили.
У 1992-1994 роках посаду, як це тоді називалося, представника президента в Київській області обіймав Іван Капштик. З посади він пішов після набуття чинності закону «Про формування місцевих органів влади і самоврядування», яким посада представника президента скасовувалася.
Після нього в крісло голови Київської обласної державної адміністрації сів Василь Сінько, який протримався до вересня 1996 року. Його наступником став Анатолій Засуха, він керував ОДА рекордно довго – з вересня 1996 до січня 2005 року. Засуха входив до близького оточення президента Леоніда Кучми. Після відставки і Помаранчевої революції проти Засухи було відкрито кримінальну справу за перевищення службових обов'язків. Колишнього чиновника оголошував у розшук Інтерпол, він переховувався в Росії (за непідтвердженою інформацією, працював заступником губернатора Московської області). У 2006 році справу проти Засухи закрили.
З лютого 2005 року по травень 2006-го Київською ОДА керував Євген Жовтяк. Президент звільнив Жовтяка через погані показники роботи, але сам чиновник стверджував, що причина в іншому: працюючи на посаді «в земельних питаннях, ми наступили на дуже великий інтерес осіб, які мають вплив на ухвалення кадрових рішень». Жовтяка поновив на посаді Києво-Святошинський районний суд, але того самого дня був опублікований указ про призначення головою Київської обладміністрації Віри Ульянченко. Пізніше розпорядження про звільнення Жовтяка скасував і Верховний суд України, але на своє робоче місце він так і не повернувся. До речі, Жовтяк в 2008 році ще балотувався в мери Києва.
Голова Луганської ОДА подав у відставкуНа засіданні Кабміну погодили звільнення Віталія Комарницького з посади голови Луганської ОДА. Крім того, на його місце схвалена кандидатура Сергія Гайдая.
Між Жовтяком і Ульянченко областю місяць керував Валерій Кондрук. Він тривалий час працював заступником декількох голів обладміністрації, а в 2014 році брав участь у виборах столичного мера, але посів останнє місце.
Віра Ульянченко працювала головою Київської ОДА з червня 2006 року до травня 2009-го. За кілька років, в 2015-му, проти неї також порушили кримінальну справу за статтею «привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем» (її підозрювали в відчуженні лісів «Сухолуччя»). Служба безпеки України оголосила Ульянченко в розшук, але це повідомлення швидко зникло з сайту МВС.
Віктор Вакараш, який був першим заступником Ульянченко, після її відставки кілька місяців перебував на посаді виконуючого обов'язки голови обладміністрації, а потім, до березня 2010 року, працював як повноцінний керівник. У 2014 році Вакараш знову повернувся до влади: працював радником міністра Кабінету міністрів, а також заступником міністра екології. У серпні детективи Національного антикорупційного бюро повідомили Вакарашу про підозру в недостовірному декларуванні.
Анатолій Присяжнюк
Присяжнюк затримався на посаді голови Київської ОДА чотири роки (2010-2014). Протягом цього часу він дав 108 обіцянок: виконав – 42, провалив – 66.
Найяскравіша його провалена обіцянка – побудувати трасу для перегонів «Формула-1» в Київській області. На реалізацію проєкту було виділено 100 га землі, кільце траси повинно було скласти 5,2 км. Будівництво планували закінчити за два роки. Але наприкінці 2011-го Присяжнюк заявив, що через фінансову кризу інвестори не хочуть вкладати гроші в такий дорогий проєкт.
Крім того, Присяжнюк не виконав багато обіцянок, які стосувалися виділення квартир або автомобілів для ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідів Другої світової війни, афганців. Зокрема, в 2013 році чорнобильці отримали 24 автомобілі замість 39-ти, в 2012 році чорнобильцям виділили вдвічі менше квартир, ніж обіцяв Присяжнюк. Також до кінця 2012 року не всі інваліди війни та ЧАЕС, які стоять у черзі, отримали квартири (залишилося ще близько 150 осіб). Воїни-афганці в 2014 році не отримали обіцяних квартир.
У 2013 році Присяжнюк обіцяв, що в Київській області найближчим часом буде побудований найбільший в Україні поштовий логістичний центр. За його словами, це повинно було поліпшити не тільки якість обслуговування населення, а й гарантувати нові робочі місця і розвиток інфраструктури. Однак роботи зі створення центру не проводилися, а за рік голова ОДА пішов у відставку.
При цьому Присяжнюк виконав обіцянку і побудував дитячу поліклініку в Білій Церкві, створив спортивну школу з фігурного катання на базі льодового стадіону в Богуславі і відкрив спортивно-тренувальний басейн у Броварах.
24 лютого 2014 року Присяжнюк сам написав заяву про звільнення (за тих часів так вчинили багато голів обласних адміністрацій). Рішення він пояснив змінами в управлінні державою і самоусуненням попереднього керівництва держави від виконання обов'язків.
Проти Присяжнюка теж порушували кримінальну справу: в 2015 році в прокуратурі заявили, що він доручив Службі автомобільних доріг України закупити в одного з приватних підприємств роботи з реконструкції дороги вартістю 36,5 млн грн. Але залучений до реконструкції підрядник без відкритих тендерних процедур перерахував частину бюджетних коштів на рахунки суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності. В діях ексголови ОДА правоохоронці помітили правопорушення, передбачені ст. 191 (розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем) та ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) КК України.
Володимир Шандра
Володимир Шандра обіймав посаду голови Київської області до лютого 2016 року. За два роки він виконав 14 обіцянок і провалив – 3.
Зокрема, Шандра не виконав обіцянку підписати меморандум про співпрацю влади з громадськістю. Спочатку документ кілька разів передавали на доопрацювання, а потім чиновник покинув свій пост.
Крім того, він провалив обіцянку про те, що волонтери Координаційного центру допомоги переселенцям зможуть і далі працювати в стінах обласної адміністрації. При ОДА була створена Волонтерська рада, представники якого допомагали військовослужбовцям, пораненим, полоненим та іншим особам, які постраждали внаслідок бойових дій на Донбасі. Але восени 2015 року волонтер центру повідомив, що їх попросили звільнити приміщення в КОДА.
Виконав Шандра кілька обіцянок, які стосувалися учасників Антитерористичної операції на Донбасі. У 2015 році він заявив, що буде розроблено програма, яка дасть можливість пройти необхідне лікування більшій кількості українських військових. У травні був схвалений проєкт змін до обласної пільгової програми з надання соціальної та правової допомоги демобілізованим військовослужбовцям, які брали участь в АТО та їхнім сім'ям. Пораненим і демобілізованим надаватимуть матеріальну допомогу на оздоровлення.
Також він виконав обіцянку про те, що всі мобілізовані, які проживають в Київській області, отримають земельні ділянки. Станом на кінець 2015-го на Київщині виділили бійцям АТО і демобілізованим близько 4,5 тисячі ділянок.
На початку 2016 року Шандра написав заяву про звільнення за власним бажанням. «Вчора написав заяву про звільнення за власним бажанням. На пост керівника Київської області я прийшов 3 березня 2014 року в украй важкий час для всієї країни. Якщо дуже коротко підбити підсумки роботи, то сьогодні Київщина посіла третє місце в Україні за соціально-економічними показниками. До місцевих бюджетів порівняно з 2014 роком у 2015 році надійшло більше на 1 млрд 650 млн грн і немає заборгованості за зарплатою у «бюджетників». А також відсутня заборгованість у бюджетних установах за енергоносії, чого вже не було багато років», – підсумував він.
Тодішній президент Петро Порошенко заявив, що Шандра стане його радником і буде «відповідати за відповідний напрямок в АПУ».
Максим Мельничук
Шандру змінив Максим Мельничук, який перебував на посаді до вересня 2016 року, тобто лише сім місяців. До цього, в 2015 році, Мельничук балотувався на пост мера Києва.
Відразу після свого призначення Мельничук видав свій «секрет» майбутнього успіху області: «Передусім моє ім'я – Максим, від слова «максимум». Мої гени – у мене прекрасна сім'я. Я вихований нормальними, справжніми українцями, батьками, які дали мені гарну генетику, і я її реалізую все життя на державу».
За недовгий період в Київській ОДА Мельничук виконав 3 обіцянки і провалив 2. Особливо цікавих обіцянок у Мельничука не було, куди цікавішою здається історія з його звільненням.
Гени не допомогли: київський губернатор провалив обіцянку про відкриття центру адмінпослугГолова Київської ОДА Максим Мельничук не виконав обіцянку про відкриття на території обладміністрації центра адміністративних послуг «Готово!».
1 вересня 2016-го Мельничук подав заяву про звільнення, відповідний указ 10 вересня підписав Петро Порошенко. Напередодні цього на хабарі в 200 тис. грн затримали заступника голови Київської ОДА Ігоря Любка. За версією слідства, Любко вимагав хабар від своєї підлеглої за безперешкодне переведення в інший державний орган (йшлося про розпорядження про звільнення з формулюванням, яке не завадило б подальшому працевлаштуванню).
Водночас із цим слідство вивчало причетність Мельничука до отримання хабара, правоохоронці також провели обшук в його будинку. Тодішній генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що Мельничук подав у відставку, оскільки знав, що його можуть зловити на хабарі: «Тому хабар, на жаль, взяв не він, а інша людина і від показань цієї особи залежить багато в долі колишнього губернатора».
Колишній голова ОДА навіть намагався переховуватися, його знайшли на території Києво-Печерської Лаври. Звинувачення йому, зрештою, не пред'явили.
Олександр Горган
Незважаючи на те, що Горган порівняно з іншими досить довго очолював Київську ОДА (жовтень 2016-го – жовтень 2018-го), у нього майже немає обіцянок: тільки одна провалена і дві, які він не зміг виконати через відставку.
Єдина невиконана обіцянка Горгана – до кінця 2017 року Київської області буде побудовано понад 100 «острівців безпеки». В підсумку встановили тільки 12 острівців.
У відставку Горган теж пішов добровільно: «Це був абсолютно запланований крок, про який було домовлено з главою держави ще в момент мого призначення. Коли глава держави запропонував мені посаду голови Київської ОДА, я його відверто поінформував, що у мене в планах будівництво публічної політичної кар'єри. Президент України мене в цьому намірі підтримав. Була домовленість про те, що я працюю два роки. І саме в ці дні виповнюється два роки з дня мого призначення».
Політичну кар'єру він, дійсно, продовжив: Горган балотувався за мажоритаркою на вибори-2019 від «Європейської солідарності», але до парламенту не пройшов.
Олександр Терещук і В'ячеслав Кучер
Терещук був головою Київської ОДА з жовтня 2018-го до червня 2019-го. До цього Терещук працював у правоохоронних органах. Причому за законом він підпадав під люстрацію, але президент Петро Порошенко підписав указ, яким звільнив Терещука від люстрації для «забезпечення обороноздатності держави».
Жодних обіцянок Терещук ані виконати, ані провалити не встиг. Його звільнили в червні після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах. Потім протягом місяця посаду виконуючого обов'язки голови ОДА обіймав В'ячеслав Кучер.
Михайло Бно-Айріян
Бно-Айріян – чинний голова Київської обладміністрації, але він вже подав заяву про відставку, хоча працює тільки три місяці. «Краще померти раз, померти гордо, з незломленою душею, ніж повзати на колінах і вмерти двічі – морально і фізично. Але в першому варіанті ще є шанс взагалі не вмерти», – з таким підписом він виклав у Facebook свою заяву про звільнення. Причому буквально напередодні голова ОДА звітував про перші 100 днів на посаді.
Офіційного коментаря про причини відставки поки немає, є тільки різні версії. Колишній нардеп Сергій Лещенко сказав, що це особисто бажання голови ОДА: «Цьому передувала масована інформаційна кампанія, що вела група Коломойського проти губернатора, який був ставленником спікера ВР Дмитра Разумкова. Ціна питання – потоки і земля в Київській області, яка є найдорожчою в Україні».
«Відставка голови Київської ОДА Бно-Айріяна примітна тим, що логіка будується винятково на особистих відносинах груп впливу навколо президента України Володимира Зеленського. Бно-Айріян був призначений на посаду голови ОДА за протекцією Володимира Коваля, начальника штабу «Слуги народу» в Київській області, і кураторів регіону в центральному штабі – Віктора Тимошенка та Іллі Павлюка. Тимошенко і Павлюк, за даними в інтернеті, багато років входять в обойму найбільших українських контрабандистів. Тимошенко став одним з ключових «рішал» на кордоні ще в 90-х роках, як пишуть в мережі», – розповів Юрій Бутусов. За його словами, група Павлюка-Тимошенко конкурує за вплив у партії, в розстановці кадрів у різних органах влади, але вдається не все.
«Серед основних версій – втручання в контракти, укладені ще за минулої влади на цей бюджетний рік, а також боротьба груп впливу, що пов'язана з інтересами забудовників», – назвав він версії причин відставки Бно-Айріяна.
Незважаючи на такий короткий термін роботи, Бно-Айріян встиг виконати три обіцянки: особисто з екоінспекцією перевірив цукровий завод в Узині, звернувся до Кабміну, щоб почати там перевірку підприємств, які забруднюють навколишнє середовище, а також перевірив підприємства, що забруднюють навколишнє середовище в Узині.
Того ж дня, коли Бно-Айріян написав заяву про відставку, Кабінет міністрів дуже оперативно погодив нового керівника області – ним може стати Олексій Чернишов.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і Діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»