«Антибандерівський» закон: на кого не діє та в чому особливості польської заборони

Читать на русском
Петро Олещукполітичний експерт

Передусім варто розуміти, що закон ще не ухвалений, процедура досить тривала, й говорити про документ як про даність поки зарано.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Петро Олещук, оцінюючи ініціативу з ухваленням «антибандерівського» закону в Польщі.

«Навіть у разі, якщо він пройде всю процедуру ухвалення, адже ще має бути одне голосування в Сеймі, потім на рівні Сенату, а потім має свій підпис поставити президент, то згідно з документом, обмеження не поширюються заздалегідь на виступи та інші форми заяв, які виконуються в рамках наукової діяльності», – зазначив Олещук.

Тобто, якщо відповідні заяви роблять у рамках наукових конференцій, виступів чи лекцій, закон на таких громадян і в такій формі не діє, уточнив він.

Справедливо відзначають і самі поляки, що в межах Польщі, за великим рахунком, відповідними діями ніхто не займався, звернув увагу політолог.

«Тобто проти думок, які спростовували злочини різноманітних військових груп, у самій Польщі ніхто не заперечував», – додав він.

Крім того, експерт наголосив, що законопроект визначає бандерівський націоналізм як основний критерій для визначення заборони, тоді як у Мін'юсті Польщі вважають термін беззмістовним.

Як у Польщі боротимуться з «бандерівською ідеологією»Сейм Польщі ухвалив законопроект про заборону пропаганди так званої бандерівської ідеології. За проголосували більшість депутатів.

«Як можна довести, чи був хтось саме бандерівським націоналістом? На основі якого критерію можна визначити, що хтось є бандерівським націоналістом? Це хіба що хтось заявить сам про це, але не пригадується, щоб хтось публічно називав себе бандерівським націоналістом», – підкреслив політолог.

Він припустив, що ці нюанси ще відкриються в подальшому під час розгляду законопроекту, тому є великі сумніви, що його ухвалять у такому вигляді.

«При цьому слід розуміти, що та ж партія Kukiz'15, яка внесла закон, є навіть за мірками Польщі досить маргінальною політичною силою. Це щось на кшталт Радикальної партії Ляшка», – пояснив Олещук.

На його думку, наразі з висновками щодо закону не варто поспішати, оскільки ще немає рішення, а є лише політичний процес у польському парламенті.

«А політичний процес у польському парламенті не дуже відрізняється в цьому плані від українського. Скільки в нас було заяв і беззмістовних документів?», – продовжив він.

За його словами, польський закон узагалі рік пролежав через те, що спочатку там був прописаний не бандерівський, а український націоналізм, що викликало великий супротив у Мін'юсті Польщі.

_«Тоді вони замінили одне беззмістовне поняття на інше, ще менш конкретизоване та визначене», – констатував експерт.

На його переконання, ситуація із законом є продовженням внутрішньополітичної ситуації в Польщі й виключно їхніми розбірками.

«Для українців всі ці категорії малозрозумілі. Але в Польщі зараз досить серйозний вплив мають праві, які використовують теми з історичного минулого для власного політичного піару. Мабуть, у цьому контексті ми не дуже від них відрізняємося. Відповідні законопроекти для піару в нас ухвалюють так само охоче й у великій кількості», – резюмував Петро Олещук.

Як відомо, «антибандерівський закон» передбачає штрафи та тюремний термін до 3 років.

Додамо, в Міністерстві закордонних справ України засудили ухвалення цього закону.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: