У пошуках електоральної ніші: як партії готуються до нового політичного сезону-2016

Олександр Радчукполітолог

Новорічні свята – вже традиційно період політичного затишшя. Політики підбивають підсумки, працюють над помилками, оцінюють поразки та перемоги. Але цьогорічний рубіж 2015-2016 ознаменувався небувалим партійним підйомом: особливо слід відзначити кількість знакових заяв і політичних акцій. І поки парламентські партії продовжують коаліційні торги, інші політичні сили намагаються знайти «свого» виборця, який усе частіше шукає альтернативу через розчарування політичними та економічними реаліями післяреволюційного періоду.

Яскравим свідченням невідворотних змін у політичному житті стали результати місцевих виборів-2015. Особливо слід відзначити появу нових партій, які швидко завойовують популярність серед українців. Вибори продемонстрували й зміни в балансі серед парламентських політичних сил. Деякі електоральні ніші формально залишаються «порожніми». Формально – тому що майже кожна українська партія намагається привабити виборця якомога ширшим переліком ідеологічних постулатів, конкуруючи за кожний голос будь-якими методами. Наприклад, після заборони КПУ досі не з’явилася потужна «ліва» політична партія. Натомість «Батьківщина» з легкістю перебрала «лівацьку» за своєю суттю ідею зниження тарифів для населення, покращивши таким чином свої електоральні можливості.

Розставити усі крапки над «і» можуть позачергові парламентські вибори, ймовірність проведення яких у 2016 році експерти не виключають. Саме в очікуванні цієї події й вируватимуть усі визначальні події партійного життя.

«Стара гвардія»

Схоже на те, що остаточно побити горщики політичним силам, які зараз складають коаліційну більшість у парламенті, заважає лише позиція західних партнерів з ЄС та США. Вже наприкінці 2015 року всі учасники коаліції заявили про свою готовність іти на дострокові парламентські вибори. Формальний привід – можливість відставки Кабміну на чолі із Арсенієм Яценюком та переформатування уряду. «Я згоден, що недовіра до уряду формується на невідповідності заяв і реальності. Як із цього вийти? У всьому світі з цього виходять однаково: це або зміни в уряді, які дадуть йому більшу ефективність, або перевибори й формування нової коаліції та нового уряду. Ми готові й до одного, й до іншого», – заявив лідер фракції «БПП» Юрій Луценко під час телевізійного виступу. Втім, поки що ані відставки уряду, ані виходу з коаліції одного з її учасників не відбулося.

Кабмін у нинішньому складі буде працювати до весни – ЛуценкоГолова фракції «Блоку Петра Порошенка» Юрій Луценко заявив, що змінювати ситуацію на краще будуть у березні-квітні наступного року.

Серед нинішніх парламентських партій значно покращити свій електоральний результат зможе «Батьківщина». На позачергових виборах до парламенту в 2014 році цю політичну силу підтримали 5,7% виборців, тоді як у 2015 році під час місцевих виборів – уже 19,1%. «Батьківщина» стала другою партією після «БПП» за кількісним представництвом депутатів на місцевому рівні. Експерти вважають, що найбільшої підтримки партія набирає серед розчарованих виборців «Народного фронту».

У «БПП» ситуація складніша. З одного боку, ця політсила має найбільшу парламентську фракцію й поки що найкращі електоральні позиції серед учасників коаліційної угоди. Однак «БПП» має суттєву ваду: кожна помилка чи ймовірність такої у Глави держави лягає й тягарем на рейтинг пропрезидентської партії. Втім, поки весь удар негативу через буксування з реформами в країні приймають на себе Кабмін та прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, карколомного зниження рейтингів «БПП» не очікується.

Терміново змінювати електоральну стратегію потрібно «Самопомочі. Поки що політсила не надто розгубила свій рейтинг, однак порівняно з результатами 2014 року поступово втрачає позиції. Передусім це пов’язано не з розчаруванням серед виборців (адже виборці «Самопомочі», як правило, навряд чи очікують на «швидкі результати»), а з відсутністю потенціалу до розширення електоральної бази. Із ситуації, що склалася, є 2 виходи: або залишитися на тому ж рівні, грамотно демонструючи поступові позитивні результати, або вдатися до популізму, яскравих медійних кампаній, щоб залучити більшу кількість виборців.

Претенденти на 5-відсотковий бар’єр

Щонайменше 6 політичних сил матимуть реальні шанси стати парламентськими в разі проведення дострокових виборів до Верховної Ради цього року. Деякі з них уперше візьмуть участь у парламентських виборах – це «УКРОП» та «Відродження». Інші вже були у великій політиці, однак втратили свій парламентський статус – це ВО «Свобода», «Аграрна партія».

Остання запам’яталася організацію гучних передноворічних акцій протестів аграріїв. Перекриття головних автомобільних доріг сільськогосподарською технікою та пікети аграріїв в обласних центрах і столиці створили потужний медійний ефект. Було обрано дуже вдалий меседж: захист економічних інтересів вітчизняного малого та середнього аграрного бізнесу. Приводом стало бажання уряду та парламенту скасувати в Бюджеті на 2016 рік спецрежим ПДВ для сільгоспвиробників. Мовляв, напередодні набуття чинності Угоди про асоціацію та відкриття європейських ринків для української продукції в ЄС вимагають створити для фермерів рівні ринкові умови. Натомість в «Аграрній партії» із цим не згодні та наполягають на тому, що спецрежим ПДВ – це поки що єдиний спосіб для розвитку галузі, наводячи на користь цього низку аргументів. Водночас народний депутат Сергій Лещенко в своєму блозі також прореагував на акції аграріїв, доводячи, що це звичайний лобізм для збереження пільгових умов ведення бізнесу. На додачу, Лещенко у своєму матеріалі продемонстрував вражаючі розкоші одного з найбагатших аграрних бізнесменів – Юрія Косюка, таким чином натякаючи на необґрунтованість вимог українських сільгоспвиробників.

Оновлена коаліція обійдеться дешевше, ніж перевибори – експертПолітолог поділився міркуваннями щодо заяви представників «БПП» про те, що вони готові до перевиборів та зміни уряду.

А ще у 2016 році слід очікувати появи кількох нових політичних проектів, що можуть одразу потрапити до Верховної Ради на хвилі народної підтримки та вдалого медійного позиціонування. Йдеться про ймовірність створення партій на чолі з Міхеілом Саакашвілі та Дмитром Ярошем.

З легкої руки очільника Одеської ОДА наприкінці грудня в Києві відбувся грандіозний антикорупційний форум. Його учасники публічно відхрещувалися від ідеї створення нової політичної сили, однак цілком очевидно, що така перспектива більш ніж реальна. До того ж, у майбутньої партії, окрім нових облич і об’єднуючої загальнонаціональної ідеї боротьби із корупцією, є ще одна перевага: їй не чинитимуть жодного спротиву на Банковій. Саме нова партія на чолі з Саакашвілі може стати надійним партнером «БПП» у новому скликанні Верховної Ради.

Більш загадковою виглядає заява колишнього лідера партії «Правий сектор» народного депутата Дмитра Яроша про складення повноважень провідника та виходу з її лав. Про це він повідомив наприкінці грудня, одразу оголосивши про створення нової політичної сили. У своїй заяві Ярош обґрунтував цей крок тим, що «ПС» – це інструмент та дітище революційної боротьби, а от у політичній грі потрібні інші методи досягнення цілей. На думку експертів, такий крок пов'язаний із необхідністю розширити електоральну нішу для самого Яроша, адже «Правий сектор» через свою занадто радикальну позицію такої змоги не давав. Більше того, «ПС» стає постійним джерелом напівкримінальних розбірок та політичних скандалів: влітку 2015 року стався неприємний інцидент зі стріляниною в Мукачеві, а вже у перші дні нового року – подібна за своєю суттю ситуація на гірськолижному курорті «Драгобрат». Формально відмежувавшись від «ПС», Ярош намагається зайняти праву патріотичну нішу, на якій гідну конкуренцію йому може скласти хіба що ВО «Свобода».

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло».