В очікуванні висновків: чого чекати від конституційної реформи?

У п'ятницю, 26 червня, Венеціанська комісія опублікує свій висновок щодо проекту Конституційної реформи з проведення децентралізації. Народні депутати на розроблений документ реагують неоднозначно, а в АП чекають позитивної оцінки.

Спікер Верховної Ради Володимир Гройсман презентував проект конституційної реформи Венеціанської комісії. Та, у свою чергу, за його словами, позитивно оцінила проект змін до Конституції України в частині децентралізації. «Сьогодні я мав високу честь презентувати ці напрацювання (проекти змін до Конституції – Ред.) Венеціанській комісії. І те, що я почув від експертів, від членів Венеціанської комісії – це дуже оптимістичні оцінки щодо нашого вірного підходу до конституційної реформи», – сказав Гройсман. Але не все так однозначно з цим документом.

Глава парламенту висловив сподівання, що Венеціанська комісія швидко обробить цей документ, «щоб ми могли рухатися далі, оскільки питання децентралізації влади, місцевого самоврядування є ключовим щодо успішності й інших реформ, пов'язаних з економікою, освітою, охороною здоров'я, всіх інших питань, які стосуються підвищення якості життя людей». Крім того, Володимир Гройсман запевнив, що Верховна Рада готова врахувати пропозиції Венеціанської комісії, і що спільні напрацювання з Конституційною комісією «мають дуже хороші шанси на прийняття». Тим не менш, поки проект змін до Конституції оцінює Венеціанська комісія, нардепи вже розкритикували проект і відмовляються за нього голосувати.

Існує всього два варіанти проектів змін до Основного закону країни. «Варіант глобальний. Це коли ми йдемо досить широким фронтом на зміни в Конституції, що відразу може знизити шанси цих змін. Фундаментально хотів би зазначити, що надзвичайно важливо побудувати трирівневу систему ефективного місцевого самоврядування, основою якої є громада, забезпечити повсюдність місцевого самоврядування, забезпечити субсидіарність при розподілі повноважень, забезпечити якісні фінансові основи місцевого самоврядування», – повідомив Гройсман.

А також інший варіант напрацьованих змін до Конституції, який надає можливість прийняти ці зміни в умовах обмеженого часу і є компромісним для різних політичних сил. «Є другий варіант, який є, на мій погляд, більш прийнятним для опрацювання і це звичайно буде, ми сьогодні зможемо щодо цього питання обмінятися думками, питання про те, щоб створити ці базові зміни, які б ми могли провести в умовах надзвичайно вузького часу, знайти компроміс політичних сил, які можуть підтримати такі пропозиції, які врахують ці базові принципи», – додав голова парламенту.

За словами Гройсмана, у проекті змін до Конституції чітко розмежовуються повноваження місцевого самоврядування і держави. По суті, підготовлений Конституційною комісією проект змін до Основного закону в частині децентралізації дає Президенту право розпускати місцеві органи влади. Зокрема Президент отримує право достроково припиняти повноваження виборних місцевих органів влади (мерів, міських, районних, обласних рад) з можливістю призначення прямого президентського правління через спеціального уповноваженого строком на рік. Документ також передбачає інститут префектів, яких призначатиме Президент за поданням уряду. При цьому префект може бути звільнений на розсуд Глави держави. Крім того, Президент зможе скасовувати рішення префектів у разі порушення ними Конституції або законів.

Володимир ГройсманПрем'єр-міністр України
Гройсман запевнив, що префектури будуть «нечисельні» і «недорогі»Сказано 3 квітня 2014 р.Статус обіцянки: У процесі

«Префектура» – це інститут представників Президента на місцях. Загалом, це те ж саме, що і губернатори в областях: префектів і губернаторів призначає своїм указом Глава держави. Цікаво, але виборною посада губернатора/префекта так і не стане. Тобто, як би абсурдно це не звучало, але проект з децентралізації є в певному сенсі централізацією влади.

Народні депутати на документ, який Гройсман представив Венеціанській комісії в Італії, відреагували несхвально. Наприклад, заступник голови парламенту Оксана Сироїд на своїй сторінці в Facebook розповіла про шкоду, яку можуть принести такі реформи. «Якби під час Майдану такі повноваження були у Януковича, він би абсолютно конституційним способом припинив повноваження місцевих органів влади, які підтримали Майдан і спокійно призначив своїх уповноважених терміном на 1 рік. Тоді не було б нинішньої суперечки навколо змін до Конституції, а ще не було б війни, так званих «ДНР» і «ЛНР» і, нарешті, України також би не було», – написала Сироїд. Підтримав таку думку і її однопартієць Олег Березюк: «Сироїд просто і зрозуміло написала, яка шкода від тих реформ, які відвезені до Венеціанської комісії. Це повзуча і неприхована централізація. Ви знаєте, це може робитися ще й тому, щоб жодних змін до Конституції не проводити», – прокоментував депутат.

У результаті, щоб прийняти цей проект, що наділяє Президента Петра Порошенка величезними повноваженнями, потрібен висновок Венеціанської комісії, а його влада очікує вже до кінця тижня – 26 червня. «Я сподіваюся, що до ранку п'ятниці ми отримаємо вже письмовий висновок Венеціанської комісії. Володимире Борисовичу, я б дуже просив, щоб у п'ятницю після отримання Конституційна комісія мала можливість офіційно обговорити і затвердити запропонований проект. Обіцяю вам, що я не збираюся тягнути з підписанням рішення Конституційної комісії і направленням його до Верховної Ради для ухвалення за конституційною процедурою, з відповідальністю політичних сил, коаліції, яка має конституційну більшість, прийняття цього важливого рішення», – заявив Петро Порошенко сьогодні під час засідання Національної ради з реформ.

Поки тільки відомо, що Венеціанська комісія висловилася категорично проти скасування депутатської недоторканності. Україні пропонують зафіксувати в Конституції, що недоторканність можуть скасувати після звернення 1/3 депутатів парламенту до Конституційного суду, і вже суд повинен приймати рішення. Адже, на думку члена Венеціанської комісії Карла Торі, такій «молодій демократії», як Україна, не можна повністю скасовувати депутатську недоторканність. У будь-якому разі, доля депутатської недоторканності стане відома вже на наступному пленарному тижні – 30 червня-3 липня.

Хотілося б сподіватися, що побоювання українських експертів щодо проекту реформи підтримають і європейські колеги. Втім, може виявитися, що навіть з позитивним висновком Венеціанської комісії у п'ятницю по поданого проекту документ не знайде підтримки серед депутатів у Верховній Раді. З іншого боку, судячи з минулого досвіду прийняття інших неоднозначних рішень, Президент зуміє «вмовити» народних обранців у парламенті підтримати зміни до Основного закону.

Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло»