Кучеренко пообіцяв оприлюднити звіт Тимчасової слідчої комісії з питань ціноутворення в енергетиці

18 червня 2026 року народний депутат Олексій Кучеренко розпочав оприлюднення висновків звіту Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з питань ціноутворення в енергетиці, які досі не були розглянуті у Верховній Раді.

Згідно з висновками ТСК, підвищення цін на електроенергію для населення у травні 2023 та 2024 років відбувалося без належного економічного обґрунтування, що є порушенням норм законів «Про ринок електричної енергії» та «Про ціни і ціноутворення». Комісія встановила, що загальний ефект від збільшення тарифів за цей період сягнув 88 мільярдів гривень, причому 61 мільярд гривень із цієї суми було сформовано як нерозподілений залишок прибутку та амортизації АТ «НАЕК «Енергоатом». За розрахунками ТСК, встановлена у 2024 році ціна в 4,32 грн/кВт·год була необґрунтовано завищеною на 1,2 грн за кВт·год. Окрім того, у звіті зазначено, що чинний механізм покладання спеціальних обов’язків (ПСО) містить ознаки корупційних ризиків, оскільки окремі його алгоритми дозволяють виводити прибутки державних енергетичних компаній на користь комерційних структур.

Олексій Кучеренко повідомив, що продовжуватиме публікувати матеріали розслідування та наполягатиме на офіційному розгляді звіту в парламенті й реакції правоохоронних органів на виявлені факти.

24 червня 2026 року Олексій Кучеренко випустив відео, в якому деталізував висновки щодо ціноутворення для побутових споживачів. Народний депутат наголосив, що це один із ключових елементів звіту, який підтримали 12 із 14 членів ТСК. За словами Кучеренка, згідно з висновками ТСК, встановлена у 2024 році ціна 4,32 грн/кВт·год була економічно необґрунтованою:

«Вони констатували, що при обрахуванні, при випуску постанови про ціну на електроенергію – я нагадаю, це 2024 рік, 4,32 грн/кВт·год – Уряд, Міністерство енергетики, Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг та, по суті, «Енергоатом» – вони ввели в оману суспільство, не було жодного економічного обґрунтування для такої ціни. І відповідно це спричинило те, що в нас з вами за півтора року, по суті, зайвих, на хвилиночку, 88 мільярдів витягнули з кишені. Вони на той момент не були обґрунтовані. І ці гроші заходили в «Енергоатом», далі вони розходилися. Частина, умовно кажучи, в невідомому напрямку, частина освоювалася колишнім керівництвом «Енергоатому» (Відео 3, 0:38).

25 червня 2026 року Олексій Кучеренко оприлюднив у своєму Telegram-каналі матеріали, які він презентує як витяг зі звіту ТСК щодо системи виплат та преміювання керівництва НАК «Нафтогаз України». Варто зазначити, що ці файли не містять офіційних печаток чи інших реквізитів, тому їхня автентичність базується виключно на заявах самого автора публікації. Згідно з оприлюдненими даними контракту, затвердженого наказом Мінекономіки 2016 року, для А. Коболєва, який керував компанією у 2016–2020 роках, були встановлені жорсткі фінансові межі, де заробітна плата складалася лише з посадового окладу в 1 041 000 гривень та щомісячної премії до 100% від окладу. Контракт містив пряму заборону на інші заохочувальні чи компенсаційні виплати, через що максимальна річна винагорода не могла перевищувати 24 984 000 гривень.

Утім, реальні доходи керівника суттєво перевищували ці ліміти, що, на думку укладачів звіту, вказує на внесення пізніших змін до контракту та скасування початкових обмежень. Фактична річна винагорода виглядала так:

2016 рік: 19,0 мільйона гривень

2017 рік: 47,1 мільйона гривень

2018 рік: 286,5 мільйона гривень

2019 рік: 21,2 мільйона гривень

2021 рік: 338,6 мільйона гривень

В оприлюднених матеріалах також стверджується, що рівень оплати праці в «Нафтогазі» значно випереджав європейські стандарти. Зокрема, автори звіту посилаються на дослідження Офісу фінансового та економічного аналізу ВРУ 2017 року, згідно з яким у державних енергокомпаніях Європи зарплати топменеджерів перевищують середні по країні максимум у 26 разів, тоді як очільник «Нафтогазу» отримував кошти, що у 136 разів перевищували середню зарплату в Україні, ставши одним із найбільш високооплачуваних управлінців у Європі.

Також у документах зазначено, що за результати в Стокгольмському арбітражі – комерційному арбітражному суді, що розглядає міжнародні суперечки цивільно-правового характеру – Коболєв отримав три премії на загальну суму понад 612 мільйонів гривень.