Зеленський запевнив, що тіньової економіки в країні більше не буде

Згідно з дослідженням «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», проведеним «Інститутом соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи», у 2024 році втрати бюджету від схем тіньової економіки зросли до 429-543 млрд. Порівняно з 2023 роком втрати збільшилися на 21,5-35 млрд грн. 

Серед лідерів найбільших схем мінімізації податків за 2024 рік - оборудки із заробітними платами в конвертах (втрати бюджету становлять 140-280 млрд грн на рік), контрабанда і «сірий» імпорт (120-185 млрд грн на рік). 

У тому ж році тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко вказувала, що «у тіні» перебуває 40% української економіки. Вона зазначала, що одним із найбільш проблемним є аграрний сектор, зокрема експорт аграрної продукції.

У 2025 році голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомляв, що детінізація ринку зерна в 2025 році збільшила надходження до держбюджету Україні на додаткових 8,6 млрд грн у порівнянні з 2024 роком.  

Водночас він оцінював недофінансування держбюджету через тіньовий сектор української економіки у 800–900 млрд грн на рік. 

Відтак станом на квітень 2026 року проблема тіньової економіки все ще залишається актуальною для України.

Обіцянка продовжує перебувати у процесі виконання.