Корнієнко пообіцяв ввести норму щодо збільшення мінімальної кількості депутатів при поданні законопроєктів

Велика кількість зареєстрованих законопроєктів, які роками накопичуються в парламенті, стала системною проблемою, що суттєво знижує ефективність роботи Верховної Ради. Через «законодавчий спам» апарат парламенту та профільні комітети витрачають значні ресурси на опрацювання документів, які часто не мають шансів на ухвалення, пише Лабораторія законодавчих ініціатив. Така практика не лише перевантажує систему, а й заважає депутатам зосередитися на якісній законотворчій роботі.

Одним із найбільш логічних шляхів виправлення ситуації експерти та самі парламентарі вважають перехід до колективної законодавчої ініціативи. Міжнародний досвід демонструє успішність практики, де для реєстрації законопроєкту необхідна підтримка певної кількості депутатів. Це дозволяє відсіяти нежиттєздатні ініціативи ще на етапі реєстрації, мотивуючи авторів до більш відповідального підходу до якості документів.

Спроби обмежити право індивідуальної законодавчої ініціативи робилися й раніше, ще до озвученої Корнієнком ідеї, проте вони не увінчалися успіхом. Після 2019 року у Верховній Раді так і не з'явилося законопроєкту, який би системно впроваджував норму про мінімально необхідну кількість депутатів для внесення ініціатив. Оскільки за майже 7 років така норма не з'явилася в українському законодавстві, обіцянка Олександра Корнієнка отримує статус «не виконано».