Арахамія пообіцяв повернути вкрадену землю державі

Обіцянка Давида Арахамії частково реалізовувалася, але не як єдина загальнонаціональна операція з повернення «всієї вкраденої землі», а через окремі кримінальні провадження, позови прокуратури та конфіскацію земель у конкретних справах. Публічних доказів того, що обіцяний ним комплексний процес під координацією РНБО був повністю запущений і завершений, не знайдено.

Безпосередньо перед заявою Арахамії, у травні 2021 року, СБУ повідомляла про викриття посадовців Держгеокадастру, які незаконно розпоряджалися землями сільськогосподарського призначення. У межах цієї справи проводилися обшуки в регіональних органах Держгеокадастру; у публічному повідомленні йшлося про 40 обшуків. Це, ймовірно, і є один із епізодів, на які він посилався у своїй заяві. Однак саме по собі проведення обшуків не означає повернення земель державі: для цього потрібні судові рішення, їх виконання та реєстрація права власності.

Надалі прокуратура справді системно подавала позови про повернення незаконно вибулих земель. За даними Офісу Генерального прокурора, у першому півріччі 2023 року до державної та комунальної власності було повернуто або збережено від незаконної передачі 30,5 тис. га земель проти 14,8 тис. га за аналогічний період 2022 року. Серед конкретних категорій:

понад 1,1 тис. га прикордонних земель — позови, з яких суди задовольнили вимоги щодо 757 га;

понад 8 тис. га лісових земель — суди задовольнили позови щодо 4003 га, а реально повернуто або добровільно передано державі 1906 га;

понад 1,9 тис. га земель водного фонду — суди задовольнили 101 позов щодо 1114 га, з яких реально повернуто 957 га;

понад 14,2 тис. га особливо цінних земель НААН — позови задоволено щодо 7,1 тис. га, а виконано судових рішень щодо 11,1 тис. га.

Ці цифри свідчать про суттєві зрушення саме в судово-прокурорському напрямі. Водночас вони охоплюють різні порушення земельного законодавства — незаконну передачу, користування, зміну цільового призначення, землі лісового та водного фонду тощо. Тому їх не можна автоматично ототожнювати з поверненням саме тієї землі, яку Арахамія називав «вкраденою» у травні 2021 року.

Окремий напрям: конфіскація

Після відкриття ринку землі сформувався ще один механізм — конфіскація сільськогосподарських земель, які належали іноземцям і не були відчужені у встановлений законом строк.

Станом на 17 листопада 2023 року, за даними Держгеокадастру:

суди конфіскували 666 сільськогосподарських ділянок загальною площею 1165,4 га;

з них 620 ділянок площею 1118,2 га належали громадянам Російської Федерації;

ще 867 земельних ділянок загальною площею 1782 га перебували на розгляді судів.

Проте Держгеокадастр прямо визнавав, що існували проблеми з подальшим продажем конфіскованих ділянок на земельних торгах: не було належно врегульовано порядок виплати коштів колишнім власникам, а також бракувало фінансування на оцінку і підготовку земельних ділянок до торгів. Отже, навіть у випадках, де суд уже ухвалив рішення про конфіскацію, фактичне завершення процедури могло затягуватися.

У доступних публічних матеріалах не видно підтвердження, що РНБО затвердила окреме рішення або комплексну програму саме щодо повернення земель, про яку говорив Арахамія. РНБО могла бути майданчиком для координації питань національної безпеки, але юридично повернення конкретних земель здійснюється не рішенням РНБО, а через:

кримінальне розслідування;

позов прокурора або уповноваженого державного органу;

рішення суду;

виконання рішення;

внесення змін до Державного реєстру речових прав.

Важливо й те, що Держгеокадастр не має універсального права подавати всі позови щодо незаконного вибуття земель. Верховний Суд наголошував, що в низці спорів належним позивачем має бути прокуратура, особливо коли оскаржуються рішення органів місцевого самоврядування або йдеться про повернення земель після незаконної зміни їхнього статусу.