Шмигаль у програмі уряду обіцяє забезпечити нове врегулювання на законодавчому рівні захисту державної таємниці

Основним актом у цій сфері протягом усього терміну повноважень уряду залишався Закон України від 21 січня 1994 року № 3856-XII «Про державну таємницю», архітектура якого не зазнала системної заміни на нове регулювання. Розвиток законодавства відбувався шляхом внесення окремих змін до чинних норм без ухвалення принципово нового базового закону про охорону класифікованої інформації.

Закон від 17 липня 2020 року № 808-IX уточнив перелік відомостей про оборонні закупівлі, збалансувавши секретність із вимогами прозорості у сфері безпеки.

Закон від 17 вересня 2020 року № 912-IX розширив повноваження профільного комітету Верховної Ради України, надавши депутатам право доступу до секретів розвідувальних органів після проходження відповідної перевірки.

Закон від 28 січня 2021 року № 1150-IX надав право доступу до державної таємниці усіх ступенів секретності за посадою Директору Бюро економічної безпеки України.

Закон від 27 січня 2022 року № 2024-IX відніс до державної таємниці відомості про склад, завдання та фінансування руху опору, а також дані про особовий склад Сил спеціальних операцій.

Закон від 3 березня 2022 року № 2107-IX посилив відповідальність за злочини проти основ національної безпеки, зокрема у частині співпраці з іноземними організаціями.

Закон від 13 грудня 2022 року № 2849-IX оновив термінологію, замінивши поняття засобів масової інформації терміном медіа у межах загальної реформи інформаційного поля.

Закон від 8 грудня 2023 року № 3509-IX включив заступника Генерального прокурора — керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до переліку осіб, які отримують доступ за посадою.

Закон від 10 жовтня 2024 року № 4019-IX врегулював порядок надання доступу до державної таємниці іноземцям та особам без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України.

Закон від 12 лютого 2025 року № 4236-IX засекретив інформацію про організацію, стан та плани із захисту об’єктів критичної інфраструктури першої та другої категорій критичності.

Для оцінки виконання урядом були визначені індикатори «впровадження визначених технічних та адміністративних стандартів НАТО» та «досягнення прогресу на шляху євроатлантичної інтеграції». Технічні стандарти НАТО, зокрема регламент TEMPEST, визначають вимоги до екранування обладнання та криптографічного захисту для запобігання витоку інформації через електромагнітні канали. Адміністративні стандарти базуються на політиці C-M(2002)49, яка передбачає чотирирівневу систему класифікації інформації від Restricted до Top Secret, принцип доступу лише за нагальної потреби та сувору процедуру перевірки лояльності персоналу.

Відсутність нового законодавчого акта, який би замінив чинний закон 1994 року та інтегрував зазначені стандарти у єдину систему, свідчить про недосягнення задекларованих показників. Точкові правки до чинного закону не забезпечили обіцяного нового врегулювання та переходу на євроатлантичну модель охорони інформації.

Разом з цим, ми вважаємо, що неспровокована війна Росії проти України та широкомасштабне вторгнення у лютому 2022 року могло вплинули на реалізацію обіцянки в повній мірі. У зв’язку з цим обіцянка переноситься до категорії «Архівні обіцянки» та не враховується при оцінці рівня відповідальності цієї особи.