Корнієнко пообіцяв зробити все, щоб повернути суднобудівництво до Миколаєва

Обіцянка Олександра Корнієнка від 23 червня 2020 року сприяти відродженню суднобудування в Миколаєві була реалізована через низку точкових проєктів, проте системного масштабування ці ініціативи не набули. У період з червня 2020 року до початку повномасштабного вторгнення у 2022 році влада зосередилася на реалізації оборонних угод: у липні 2020 року було підписано технічну угоду з компанією OCEA щодо будівництва патрульних катерів, а в грудні того ж року укладено рамкову угоду з Туреччиною про спільне будівництво корветів класу «Ada». Залучення миколаївських підприємств, зокрема верфей «Нібулон» та «Океан», до виконання цих контрактів стало важливим елементом співпраці, проте ці кроки мали вузькопрофільний характер і не забезпечили комплексного розвитку галузі як окремого економічного сектору.

Успіхи суднобудування в цей період переважно базувалися на автономній діяльності бізнесу, а не на масштабній державній стратегії. Верф «Нібулон», інвестуючи у власну модернізацію (верстати з ЧПУ, автоматизовані лінії) ще до 2020 року, у період 2014–2019 років побудувала понад 40 суден, включаючи 140-метрове судно-перевантажувач. Завод «Океан», повернувшись до роботи у 2018–2021 роках, відновив технологічний цикл, а Smart Maritime Group станом на 2021 рік продовжувала стабільно ремонтувати десятки суден на рік. Ці показники були наслідком приватної ініціативи та експортної орієнтованості, тоді як системні кроки держави щодо створення галузевих преференцій залишилися обмеженими.

Повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році радикально змінило безпекову ситуацію, унеможлививши реалізацію багатьох довоєнних планів. Поки у 2023–2024 роках влада зосередилася на концепціях ревіталізації промислових зон та створенні «морських індустріальних парків», державні активи — зокрема легендарний Миколаївський суднобудівний завод — продовжували занепадати. Проблеми багаторічних «недобудов», як-от крейсер «Україна», залишаються невирішеними і в 2026 році, що свідчить про складність управління державним сектором у кризових умовах.

Зараз, за сприяння міжнародних донорів (зокрема ПРООН, яка у 2023 році запропонувала нові підходи до використання заводських територій), акцент змістився на розвиток малих інноваційних хабів. Зважаючи на те, що воєнні дії кардинально змінили економічний порядок денний і перешкодили виконанню первинних планів, обіцянку переведено до категорії «Архів». Разом з тим, невикористаний потенціал мирного періоду 2020–2021 років залишається предметом дискусій щодо того, чи могла галузь отримати більше системної підтримки до початку активної фази війни.

Обіцянці присвоєно статус «архів».