Костюх у передвиборчій програмі обіцяє обіцяє позбавити ГПУ функцій ущемлення бізнесу

28 січня 2021 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні закон про створення Бюро економічної безпеки. Бюро економічної безпеки України — це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Новостворений орган буде виконувати правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції. Розслідування порушень, які віднесені до компетенції Бюро, зможуть здійснювати виключно детективи БЕБ. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу досудового розслідування. Усувається дублювання функцій Національної поліції, Служби безпеки України під час розслідування економічних злочинів, податкова міліція ліквідовується.

Отже, обіцянка виконана лише частково, а не повною мірою. У 2019–2021 роках прокуратуру справді позбавили частини інструментів, які використовувалися для тиску на підприємців, однак прокуратура зберегла широкі повноваження у кримінальних провадженнях, а задокументовані випадки обшуків, арештів майна, вилучення коштів і вимагання хабарів у 2019–2026 роках свідчать, що практичну проблему тиску на бізнес не усунуто.

Прокурори й надалі:

здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням;

погоджують або підтримують клопотання про обшуки;

звертаються до суду щодо арешту майна та рахунків;

визначають подальший рух кримінальних проваджень;

можуть ініціювати або підтримувати обмеження, здатні фактично паралізувати діяльність підприємства.

Тому критерій «позбавити ГПУ функцій утиску бізнесу» не можна вважати досягнутим повністю. Змінено окремі норми й скасовано проблемні інструменти, але інституційна можливість тиску через кримінальний процес збереглася.

Ось деякі випадки, що свідчать про зловживання працівників прокуратури.

Зокрема, у 2023 році прокурора однієї з окружних прокуратур Харкова затримали під час отримання 35 тисяч доларів. За даними слідства, гроші вимагалися за бажане для заявника вирішення питання у кримінальному провадженні. У 2023–2024 роках розслідувалося кримінальне провадження щодо прокурора районної прокуратури Києва, який під час обшуку у приватного підприємства вилучив кошти в різних валютах. За даними слідства, йшлося про привласнення 4,242 млн грн. ДБР завершило розслідування та направило обвинувальний акт до суду, а прокурора звільнили з органів прокуратури.

У 2024 році резонанс викликав обшук у виробника бронежилетів «Балістика». Правники та бізнес-медіа розглядали цей випадок як приклад силового втручання правоохоронців у діяльність підприємства. Того ж року арешт приміщення лабораторії Synevo розглядався бізнес-спільнотою як захід, що міг ускладнити або фактично заблокувати діяльність компанії. Водночас оцінювати правомірність таких дій слід з урахуванням матеріалів відповідних кримінальних проваджень та судових рішень.

У вересні 2026 року НАБУ і САП повідомили про викриття злочинної організації, яку, за версією слідства, у середині 2025 року створив і очолив один із керівників структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора. До схеми, за даними антикорупційних органів, були залучені чинні працівники прокуратури та наближені особи. Їм інкримінують створення злочинної організації та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

Суть схеми, за даними НАБУ, полягала в систематичному отриманні неправомірної вигоди від так званих кол-центрів за неперешкоджання їхній діяльності.

Водночас слід розмежовувати два аспекти. Самі кол-центри, про які йдеться, не можна беззастережно прирівнювати до легального бізнесу: за версією слідства, це були шахрайські структури. Але саме тому справа є важливою для оцінки обіцянки 2019 року. Якщо посадовці прокуратури за винагороду забезпечували невтручання, попереджали про ризики переслідування або використовували службові повноваження для захисту таких структур, це свідчить, що прокуратура не просто «контролювала» суб’єктів господарювання, а могла вибірково впливати на їхнє функціонування — створювати для одних підприємств загрозу переслідування, а для інших забезпечувати прикриття.

Підсумковий статус: обіцянка частково виконана — через законодавчі та організаційні зміни, але не виконана в повній мірі за змістовним критерієм, оскільки прокуратура та інші правоохоронні органи продовжували мати й застосовувати інструменти, здатні створювати неправомірний тиск на бізнес.