Стефанчук обіцяє створити умови для демонополізації українського ринку

Законодавчі заходи щодо демонополізації ринку та вдосконалення конкурентної політики в усіх сферах були реалізовані шляхом ухвалення Закону № 3295-IX від 9 серпня 2023 року. Цей акт суттєво розширив процесуальні повноваження Антимонопольного комітету України (АМКУ), зокрема в частині збору доказів та доступу до банківських рахунків і рахунків контрагентів суб'єктів господарювання під час розгляду справ про порушення економічної конкуренції. Відповідно до змін, АМКУ та його територіальні відділення отримали право на підставі судового рішення здійснювати безперешкодний доступ до приміщень підприємств, оглядати робочі місця, накладати арешт або вилучати предмети, документи чи їх оригінали, а також опечатувати місця зберігання інформації та комп'ютерні сервери. Процесуальні норми щодо розгляду таких клопотань АМКУ господарськими судами були закріплені новою статтею 252-1 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи протягом двох робочих днів.

Заходи, спрямовані на чітке відкриття та ідентифікацію кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, були нормативно закріплені базовим Законом № 361-IX від 6 грудня 2019 року. Положеннями статті 5-1 цього закону на юридичних осіб покладено прямий обов'язок мати актуальну інформацію про свого кінцевого бенефіціара та структуру власності й подавати її для внесення до Єдиного державного реєстру. Надалі Законом № 2571-IX від 6 вересня 2022 року регулювання у цій сфері було посилено: запроваджено верифікацію даних бенефіціарів через інші державні реєстри (РАЦС, ДМС, МВС), зобов'язано компанії повідомляти про зміни структури власності протягом 30 робочих днів, а також встановлено систему штрафів до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходов громадян для юридичних осіб за внесення завідомо неправдивих відомостей або неподання інформації.

З метою подолання злиття політиків, медіа та великого бізнесу Парламент ухвалив Закон № 1780-IX від 23 вересня 2021 року, який передбачав створення спеціального Реєстру олігархів за рішенням Ради національної безпеки і оборони України (РНБО). Особам, включеним до цього реєстру, закон забороняв фінансувати політичні партії, політичну агітацію, мітинги, а також виступати покупцями у процесі приватизації об'єктів великої приватизації. Проте практична імплементація цих обмежень та створення безпосереднього реєстру були критично оцінені у висновку Венеційської комісії № CDL-AD(2023)018 від 9–10 червня 2023 року через загрози для верховенства права та ризики політичного зловживання механізмом.

Остаточну крапку в питанні зміни концепції деолігархізації поставив Уряд, ухваливши розпорядження № 827-р від 19 вересня 2023 року. Цим документом Кабінет Міністрів України офіційно втілив рекомендації Венеційської комісії, відстрочивши наповнення Реєстру олігархів та внесення відповідних змін до Закону № 1780-IX до моменту через три місяці після припинення або скасування воєнного стану. Замість персональних санкцій уряд затвердив покроковий перехід до системних структурних реформ: запровадження інституту лобіювання (через запуск публічного реєстру лобістів та обов'язкову державну реєстрацію), адаптацію медіазаконодавства до Закону № 2849-IX «Про медіа», впровадження міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією (стандарт CRS), розробку Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціара, гармонізацію закупівельного законодавства з директивами ЄС, а також повну координацію Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки під контролем НАЗК.

Зазначені законодавчі ініціативи мали різне авторство: закони № 3295-IX та № 361-IX були внесені народними депутатами від фракції «Слуга народу» та Кабінетом Міністрів України відповідно, тоді як закони № 2571-IX та № 1780-IX були подані безпосередньо Президентом України Володимиром Зеленським. Під час голосувань у сесійній залі Руслан Стефанчук підтримав кожен із цих документів у цілому.

Таким чином, Руслан Стефанчук виконав обіцянку щодо створення умов для проведення демонополізації українського ринку та відкриття кінцевих бенефіціарів. Парламент ухвалив пакет базових законів для розширення повноважень АМКУ в розслідуванні антиконкурентних дій та нормативно закріпив вимоги до верифікації структури власності компаній, тоді як подальша імплементація механізмів обмеження впливу великого бізнесу за рішенням виконавчої влади була скоригована та повністю переведена у русло довгострокових «системних» європейських реформ.