Рік після анексії: Як змінилося життя кримчан

З моменту «псевдореферендуму» в Криму, на якому 97% жителів півострова проголосували за приєднання до Росії, пройшов рік, але досі півострів залишається залежним від України.

Економіка Криму від приєднання до Росії лише постраждала, заявляють експерти, пише «Слово і Діло» з посиланням на «Сегодня».

І головною причиною цього є географічне положення анексованого регіону, говорять експерти. На сьогоднішній день транспортне сполучення суходолом через Україну майже повністю блоковане, повітрям – неможливе через санкції проти авіакомпаній, прийнятих ЄС та Україною, а морем через Керченську протоку – недостатнє та незручне.

«В блокаді регіон буде довгі роки і приватному бізнесу там не вижити. Крим і в Україні був дотаційним, тому наш Держбюджет в чомусь виграв, заощадивши до 1,5 млрд грн на рік. Але втрачена здравниця, де щорічно недорого відпочивали 4 млн наших співгромадян», – говорить екс-секретар Кабміну Віктор Лисицький.

Обіцяне підвищення зарплати відчули лише кримські бюджетники і пенсіонери, так як у них доходи зросли в 2,5-3 рази. «Але таких – не більше 10% населення, – зазначає Президент Украналітцентра Олександр Охріменко. – А решта людей працювали на промислових підприємствах, продукція яких йшла на експорт, в портах, на суднобудівних заводах, у сільському господарстві, займалися турбізнесом і сервісом».

«Зараз є розуміння, що поки нічого не зміниться в Росії, повернути Крим не вдасться і нам доведеться шукати довгострокову стратегію», – зазначає політолог Володимир Фесенко.

«За рік наші політики розгубили ілюзії про можливість швидко повернути півострів. Україні потрібно визначитися: або ми ізолюємо Крим, за чим послідує розрив усіх зв'язків, або зберігаємо торговельні зв'язки, залишаючи собі плацдарм для економічної реінтеграції АРК. А далі можлива і політична», – пояснює Фесенко.

В свою чергу, професор політології НаУКМА Олексій Гарань переконаний, що повернення Криму – перспектива не одного дня.

«Військовим шляхом ми його повернути не можемо, значить повинні стати економічно привабливими для Криму – провести реформи, продовжити курс на євроінтеграцію і тоді можливе возз'єднання, як це було зі Східною Німеччиною», – переконаний Гарань.

Самі ж кримчани по-різному оцінюють цей рік: «Зарплати зросли, але у держчиновників, а у тих, хто працює, наприклад, у сфері послуг, все, як і раніше», – розповідає мешканець Алушти Андрій Філіппенко. «Курортний сезон не повністю провалився, але росіяни, яких стало більше в Криму, приїжджали швидше оглянути свої нові «володіння», – розповідає кримчанин Філіппенко.

«Підняли зарплати і пенсії, стало якось спокійніше – немає ніяких мітингів. Думаю, що ще краще буде, коли побудують міст через Керченську протоку», – такої думки мешканка Сімферополя Аліса Іванова.

Найбільше від окупації постраждали кримські татари. «Були спроби переформатувати склад Меджлісу і домогтися, щоб його очолила лояльна до влади людина, але нам вдалося відбити атаки. У нас серйозні проблеми із заходами та свободою слова. Кримсько-татарські ЗМІ досі не можуть зареєструватися, а з 1 квітня їх робота буде неможлива без ліцензії», – пояснює Заступник голови Меджлісу Наріман Джеляль.

В свою чергу, до річниці анексії Криму «Слово і Діло» підготувало інфографіку, у якій продемонструвало залежність півострова від материкової України.